Школа поэзии Светланы Скорик

«Нахилився паркан на дорогу...»

      
 

* * *

Нахилився паркан на дорогу,
Надивитись хотів вдалину.
Там дерева стоять одноногі,
Одягнувши гілля в сивину.
 
Замела хуртовина пороги,
Кволо хвірткою вітер скрипить,
І хатини – неначе барлоги,
І життя в них не схоже на мить.
 
Недоспівана пісня замерзла,
Вицвітає бабусин рушник,
І завод стародавній вже мертвий,
І радгосп вже, відмукавши, зник.
 
Тільки діти, не знаючи страху,
Із санками на гору повзуть...
І паркан розмовляє зі цвяхом
Про недоєну зранку козу.


1 Проголосовало
Избранное: гражданская поэзия
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме «Нахилився паркан на дорогу...» - Гражданская лирика. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения «Нахилився паркан на дорогу...» из рубрики Гражданская лирика :
Вірші про сучасне село. І завод стародавній вже мертвий, І радгосп вже, відмукавши, зник. Олександр Конопля.
 Проголосуйте за стихотворение: «Нахилився паркан на дорогу...»
Стихотворения из раздела Гражданская лирика:
  • «Не проклюнуло сонечко вічність...»
    • Вірш про сумне життя і бажання обігріти людські душі. Буду гріти приречені душі, Що в полоні безвір’ я тремтять. Олександр Конопля.
  • Голоси
    • Вірш про відступ від правил мирного життя, про дні евакуації, крові, жалоби й поховання. Не втікачі, це тільки відступ від правил мирного життя. Так часто дні жалоби й поховання.
  • "У дивній геометрії світів..."
    • Вірш про мир, який переможе війну. Де всі живі, закінчено війну, благодать і мудрість Божа. Переможе життя, не смерть.
  • «Завод там выстроили гипсовый...»
    • Стихи гипсовый. Аллегория о гипсовой совести и гипсе на глазах. Мёртвые души, как мёртвые пространства лунные, покрыты рыхлой пылью гипсовой. И улицу назвали Гипсовой.
  • Мій чорний дуб
    • Стихотворение посвящено запорожскому дубу
Гражданская лирика
  • Татьяна Осень Автор offline 18-08-2012
Гарний взірець громадянської лірики. Це - наше сьогодення. Але, якщо присутні "діти, не знаючи страху..." - це вже позитив. І мені дуже подобається закінчення. Дякую, Олександр.
  • Александр Автор offline 18-08-2012
Дякую за коментар, Тетяна!
З повагою і вдячністю, Олександр
  • Евгений Николаевич Орел Автор offline 21-08-2012
Вірш дуже сподобався. Багата лексика, шикарні знахідки, жива картина.
- Дерева одноногі, що одягнули гілля в сивину...
- "Кволо хвірткою вітер скрипить"
- Паркан, що "розмовляє зі цвяхом про недоєну зранку козу"
Та інше.
Єдине, на чому спотикнувся язик, це на "радгосп вже" - чотири приголосних звука підряд.
Але такий дріб'язок не псує загальне позитивне враження від вірша.
Дякую Вам, Олександр, за естетичну насолоду.
Щасти!
ЕО
  • Александр Автор offline 21-08-2012
Дякую за коментар, Євгеній!
З повагою і вдячністю, Олександр
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: