Скільки ж ти коштуєш, наймичка Аня?

      
 

Скільки ж ти коштуєш, наймичка Аня,

тих українських, нещасних юанів,

скільки тих гривників треба для щастя

в нашій країні, хай вже їй трясця!

Пані-кобєти вимотують нєрви:

злоті платили раніше, щас – є-є-вро.

Руки від миючих засобів в язвах,

хто зна, можливо, ще й порвані м’язи.

Бабцю загнали під Данціг насильно,

ти – добровільно, ми – добровільно...

Чи то таке вже довкола свавілля –

все стало вільно, все – добровільно.

Скільки ж ти коштуєш, наймичка Аня,

хто визначає ту ціну вигнання?

Дав би Господь по господнім поняттям.

Кожному. Всім. По заслугам. З прокляттям.

0 Проголосовало
Избранное: гражданская поэзия
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!

Подборка стихотворений по теме Скільки ж ти коштуєш, наймичка Аня? - Гражданская лирика. Краткое описания стихотворения Скільки ж ти коштуєш, наймичка Аня? из рубрики Гражданская лирика : Вірш про трудових мігрантів, про євро, які заробляють кров’ю й потом. Скільки ж ти коштуєш, наймичка Аня, хто визначає ту ціну вигнання? Микола Панасенко. Проголосуйте за стихотворение: Скільки ж ти коштуєш, наймичка Аня?

Стихотворения из раздела Гражданская лирика:
  • Кров і сніг...
  • Вірші про біль у душі, про кров на снігу, про хлопців, які вже не вернуться до життя. Кров'ю по снігу рясно, як вишні. Хлопчики... Скільки не верне назад з вишневих барикад?
  • Стражденна земля
  • Вырш про рыдну землю, яка завжди була ласим шматком для завойовників і такою є і сьогодні. "Ту землю, що відвічно боронили і прадіди й діди в буремний час, тепер боронять правнуки і внуки".
  • Размышления о жизни на селе
  • Стихи о нищей жизни на селе, о том, что трудом праведным не наживёшь палат каменных. Ох, как бедно мы живём на доходы незатейливые эти.
Гражданская лирика

  • Светлана Скорик Автор offline 28-12-2012
Сколько горечи и правды. Жестокой, но правды. И тут я бы не стала обижаться на слова "Дав би Господь по господнім поняттям. Кожному. Всім. По заслугам", хотя, может, кто-то из читателей и подумает, что две последние строчки лишние. Просто до того уже доводят наши радетели и "слуги", что иначе, как так, даже стихи окончить нельзя.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: