Александр Конопля

Придорожній церкві

Туман повиснув на дротах.

Ми з братом їхали на працю.

Автомобілів череда

Текла, як сукровиця з рани.

І ранок хмурий і глевкий

Навис, як нерухома брила.

Будинки сонні та стрункі

Завіса попеляста вкрила.

Зненацька церковки хрести

З’явились, мов грімниця сяйна!

Піджали демони хвости,

Втекли хмарини карасями!

І сірий присмак зник умить,

Збудилось сонечко вощане.

Крізь кволі залишки зими

В мені вже прозирнуло щастя!

2 Проголосовало

Избранное: духовная поэзия

Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!

© Александр Конопля :
Духовная поэзия
У стихотворения 2 590 читателей.
Комментариев: 0
2013-05-29

Подборка стихотворений по теме Придорожній церкві - Духовная поэзия. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Придорожній церкві из рубрики Духовная поэзия : Вірш про церков при дорозі рано вранці. Зненацька церковки хрести з’явились, мов грімниця сяйна! Олександр Конопля. Проголосуйте за стихотворение: Придорожній церкві

Стихотворения из раздела Духовная поэзия:

І різдвяні ті спогади теплі

Різдвяні вірші. Вірш про Святе Немовля. І різдвяні ті спогади теплі Пригорну, мов Святе Немовля! Олександр Конопля.

Марево

Вірш про душевну боротьбу із своїми грехами й сатаною. І не програв я ще війну Із невідчепним сатаною, І місця вистачить у Ноя! Олександр Конопля.

Мандрівне

Вірш роздуми про сьогодення і віру. І залишиться крок до раю, Та чи дістанеться хоч хтось? Олександр Конопля.

«Люблю цей край німий і сірий...»

Вірш про духовні роздуми ни старому цвинтарі. Поважно цвинтар сіє думи Про час, про вічне, про людей. Олександр Конопля.

Петра і Павла

Вірш дороги до щастя. Не дороги круті нас до щастя ведуть, а стежина вузька. Я питала святих, як дорогу знайти. Я спитала Петра і Павла про щастя і долю, де поєднує Бог в одне ціле обох.

Духовная поэзия

Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail: