Рождая изумленье мира...

...попом-расстригой –
образован, чтоб не знать,
и что отверг весь тот елей...

со  светлым  ликом,
в крышах набекрень,

в подслеповатой заколоченности окон,
в убогой лености заброшенных полей,
в осинниках,
где прижились сороки...
где рясой вылинявшей – 
скомканность дорог,
в строку – расхлябанность
и стоптанность до дырок,
с котомкой,
где краюха с мнимым сыром,
но всё ж рождая изумленье мира, –
моя земля –
без веры и царя...
без идеалов и кумиров,
слепа... 
и без поводыря...


Авторський переклад українською:


...попом-розстригою – 
навчений, щоб не знати,
і що відкинув той єлей...
в дахах, що набакир
на врослих в землю хатах,
в підсліпуватій млі забитих вікон,
в убогих лінощах покинутих ланів,
в осичняках, тремтячих споконвіку...
де рясою, що вилиняла,  –

зібганість доріг,
розхристана, в байдужості нещира,
з торбинкою, де хліб з уявним сиром,
але народжуючи подив світу, миру – 
моя земля – без віри і царя...
без ідеалів і кумирів,
сліпа...
і без поводиря...