|
(казка для малят)
1
Не за синіми морями,
Не за дальніми лісами,
А десь зовсім недалечко,
Десь у вашому містечку,
Може, в баби,
Може, в діда,
Може, в вашого сусіда
Жив поважний, наче хан,
Кіт на прізвисько Муркан.
Кіт – як кіт:
Біленька шийка,
Хвіст пухнастий, мов ялинка,
На ногах руді сандалі,
Та послухайте, що далі...
Сухопутній кіт Муркан
Дуже заздрив морякам.
Моряки ж – хоробрі люди,
Вони плавають усюди,
Ні на морі, ні на ріках
Їх штормами не злякать,
В них стрічки на безкозирках,
Наче крильця, тріпотять.
І рішив Муркан вусатий
Теж на хвилях погуляти.
Він знайшов стару калошу,
Витер хвостиком порошу
І в канаві біля броду
Опустив її на воду.
Став туди, розправив груди:
– Прощавайте, добрі люди!
Вже набридло у коморі
Стерегти мишачі нори,
Треба вітру, треба бурі
Для хороброї натури.
І покручує свій вус:
– Так тримати!
Вірний курс!
2
Підпливають жабенята,
Витріщають оченята:
– Що за фокус?
– Ну й дива!
– Кіт в калоші проплива!
– У канаві біля броду
Не було такого зроду!
І гукають до Муркана,
Молодого капітана:
– Гей, Муркане, глянь на нас,
Ми матроси – перший клас,
Якщо візьмеш нас до себе,
Ми послужим так, як треба.
І Муркан усіх до себе забира,
І лунає над канавою «Ура!»
Підпливають два комарики:
– Вам потрібні кочегарики?
І Муркан обох до себе забира,
І лунає над канавою «Ура!»
Шию витягнув гусак,
Підступає так і сяк:
– Може, штурман вам потрібний?
Я як штурман дуже здібний,
Я в канаві знаю кожний поворот,
Запишіть мене у свій калошний флот.
І Муркан його до себе забира,
І лунає над канавою «Ура!»
І пливуть вони в калоші залюбки,
Збоку глянеш – ну як справжні моряки,
За калошею розходиться вода,
Але раптом з ними трапилась біда...
3
Бравий наш капітан
Кіт Муркан
Все дивився вперед крізь туман,
Чи немає ніде ворогів,
Чи не видно чужих берегів.
І побачив Муркан-капітан:
Щось на хвилях видніється там...
То покусане, побите
І синцями все покрите
Та від страху ледь живе
Каченятко пливе.
І калошний флот
Повертає,
Каченя на борт
Підіймає.
В каченяти крильця дрижать,
В каченяти сльози біжать.
І сказало їм маленьке каченя:
– Там, в канаві поселилася свиня.
В неї вуха дуже довгі і страшні,
В неї зуби дуже гострі і міцні.
Хто до неї на ті зуби попаде,
Той нікуди не втече і пропаде.
І тепер ця зубата свиня
Із канави усіх проганя,
Каже: «Буде канава моя»,
Каже: «Житиму тут тільки я»...
В каченяти крильця дрижать,
В каченяти сльози біжать.
4
І оглянув наш капітан
Бойову команду свою,
І спитав Муркан-капітан:
– Чи хоробрі ви у бою?
І сказали жабенята:
– Всім нам жалко каченяти,
Всі ми підем за тобою,
Дружно станемо до бою!
І сказали два комарики,
Нерозлучні кочегарики:
– Ми з тобою ідемо,
Каченя захистимо!
І сказав тоді гусак:
– Воювати я мастак,
Я розбійницю страшну
Із канави прожену!
І калошний флот поспіша,
І вперед на бій вируша,
І хоробрий наш капітан
Погляда вперед крізь туман.
Гей, право руля,
Гей, ліво руля,
Далеко земля,
Не видно здаля.
5
І побачила свиня калошний флот,
І роззявила свиня зубатий рот,
І прохрюкала вона сердито:
– Хрю!
Я вас зараз, мої любі, обдурю.
Тільки-тільки ви сюди підпливете,
Як відразу ж у мій рот попадете.
І помітив тут свиню калошний флот,
І побачив він її зубатий рот,
І подумав капітан вусатий наш,
Що малий у них в калоші екіпаж.
Може б, краще повернутися назад
І підкріплення на березі узять?
Зупинився флот
І вагається,
А свиня з багна
Підіймається.
Підіймається,
Наближається,
Жабенятка сидять
І здригаються.
І комарики
Кочегарики
Від страхіття цього,
Впали в паніку.
Впали в паніку,
Оглядаються,
Усе ближче свиня
Підступається...
І загинув би увесь калошний флот,
Проковтнула б їх свиня, як бутерброд,
Та, на щастя, все це трапилось не так,
Та, на щастя, з ними був тоді гусак.
Не злякавсь гусак,
Засичав гусак:
– Я тебе, свиня,
Не боюсь ніяк.
Та як клюне він
Її дзьобом в ніс:
– Утікай, свиня,
І до нас не лізь!
Посмілішали тоді
Жабенятка молоді,
Дружно кинулись в атаку
По розбурханій воді.
То був бій! Жорстокий бій!
По стратегії морській!
У канаві біля броду
Не було такого зроду.
І комарики зраділи,
У повітря піднялись,
Задзижчали, загуділи
Й свині в шкіру уп’ялись:
– Будеш знати,
Будеш знати,
Як на менших нападати!
І побігла перелякана свиня.
Хай тепер її хто хоче доганя,
А нам казочку закінчити пора.
Хай живе калошний флот!
Гіп-гіп ура!
(кінець)
4 Проголосовало
|
