Вірші в листопад. Загляне в очі листопад, і щоки розцілує вітер. Лягає лист, п’янить настоєм ще ніжну зелень травостою. Й так несподівано – зима, останній лист в сніжинках.

• 0
• Читателей: 4 671 комментарии:

Вірші дощ у вікна. Дощ падає в пелену літа, до мене у вікна між кленів пробрався, вистукує сумно, від неба – в траву соковиту, дзвенить на листочках зелених.

• 0
• Читателей: 4 279 комментарии:

• 0
• Читателей: 4 679 комментарии:

Вірш селу, присвячений рідному селу на Запоріжжі поетеси Віри Коваль. Село Біленьке, моє рідне. Там біла хата, у вишнях м’ята. Землі шматочок ховаю в душу. Того не куплять ніякі гроші.

• 0
• Читателей: 3 813 комментарии:

Вірш біла зима. Короткий вірш про зиму, білизну на морозі. Вчепилася за білу зиму білизни біла білизна. Щось не сидиться хуртовині, вона двір снігом замела.

• 1
• Читателей: 3 457 комментарии:

Вірш моєму дідові, радощі рідного села. Мій дід смачно глуза насіння і каже: "Я ще ого!". Баштани тріщать по швах. Хати розбрелись у сині, й дорога гуде в свайбах. Не спізнишся в місто? – він каже й кива на шлях, а в мене щемить в очах.

• 2
• Читателей: 3 740 комментарии:

Вірші про старі дерева, про юність, про зв’язок людини зі світом природи. Старі дерева – душі коріння. Моєї юності відгоміння. Дістать вершину вже сил замало: я тим багата, що в них зростала.

• 0
• Читателей: 4 149 комментарии:

Вірш про знак Зодіаку Лев, про юність і красу дівчинки. Родилась я в сузір’ї Лева, не дівчинка, а просто диво. Сміявся серпень в довгі вуса: Хтось зірве яблуко спокуси!

• 0
• Читателей: 5 347 комментарии:

Вірш дощик у жовтні. Лист падав жовтню у кошик, а на прощання жовтий дощик в калошах хлюпав до воріт. Ішла до грудня осінь в гості, а вітер грав їй у ріжок.

• 2
• Читателей: 5 425 комментарии: