Школа поэзии Светланы Скорик

Новорічне

      
 

Нещасна та країна, яка потребує героїв.
Бертольд Брехт


По всіх каналах з ранку до весни
самі ток-шоу про чергові втрати.
Не те, щоб ми втомились від війни –
бракує полководців і солдатів.

А сивий іній, як у давнину,
різдвяний розпис тягне по вікну.
Іскрить ялинки бутафорський конус.
Не те, щоб ми забули про війну,
скоріш, її перемістили в космос –

десь там, на Марсі, де земля руда
від крові, наша, рідна, суверенна.
Вмирати у Святвечір – не біда.
Біда – вмирать ізмолоду даремно.

Нещасні той етер і той терен,
які потребу мають у героях.
Ізнов зліта у космос волонтер,
як Дід Мороз з мішечками набоїв.

Чому найкращі по одному йдуть?
Чому земля на Марсі не вродила?
Не те, щоб ми забули про війну, –
як завше, покладаємось на диво.


5 Проголосовало
Избранное: стихи о войне на Украине
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Новорічне - Гражданская лирика. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Новорічне из рубрики Гражданская лирика : Вірші про війну в Україні, якій бракує полководців і солдат, а молоді герої гинуть по одному, не начавши толком жити. Не те, щоб ми втомились від війни – бракує полководців і солдатів. Проголосуйте за стихотворение: Новорічне
Стихотворения из раздела Гражданская лирика:
  • "У дивній геометрії світів..."
    • Вірш про мир, який переможе війну. Де всі живі, закінчено війну, благодать і мудрість Божа. Переможе життя, не смерть.
  • Запорізька земля
    • Вірш про Запоріжжя та про зміни, які відбуваються в місті через війну. Запорізька земля, між війною і миром рубіж. Запорізька земля, зараз ти смуга прифронтова. Валентина Хлопкова.
  • Земля наша гостинна
  • Встав і пішов на війну!
    • Вірш розкриває війну, якою вона є. Роман Піддубний.
  • Тривога
    • Вірш про тривогу перед війною, про страх і тривожність, викликані подіями у країні. Почуття постійної тривоги. Тривожність в нас з прадавніх тих часів. І віковічний огортає страх.
Гражданская лирика
  • Людмила Елисеева Автор offline 23-12-2015
Так, Ірино. Мабуть, найдобріші тільки й можуть відмовитися від озброєння, не знаючи, що потім їх тим озброєнням і притиснуть. Мабуть, дуже "покладалися на диво" і досі покладаємося: в хлопців стріляють, а вони не можуть, не мають права чинити опір... Оце диво приниження і самогубства мирного народу, "гарант" якого втік... А "найкращі йдуть по одному".
  • Ольга Суслова Автор offline 23-12-2015
Грустные размышления о войне, которой, кажется , нет ни конца, ни края, созвучно и моим мыслям. "Біда -- вмирать ізмолоду даремно." Заслуженные пять звезд от меня.
  • Светлана Жукова Автор offline 24-12-2015
Як же боляче зізнавати своє безсилля, розводити руками від розпачу - що поробиш?..
Невже дійсно не можна нічого зробити і треба тільки сплачувати отой кривавий борг своїми дітьми та онуками?..
Ці запитання не змовкають у душі, Ірино...
Може вже звикли до сплюндрованого Марсу, як каліка до культі, і дива чекаємо - відросте?..
Дякую за справжні вірші!
5*!
  • Анатолий Яни Автор offline 24-12-2015
Видать, и Марс когда-то был Землю,
Но всё там уничтожила война.
  • Валентина Хлопкова Автор offline 25-12-2015
Актуально, щемливо, боляче.
  • Ирина Альбертовна Иванченко Автор offline 25-12-2015
Дорогі колеги, дякую. Так, боляче, але боляче не всім. Утім, сподіваюсь, що хоч віршами до когось достукаємось.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: