Школа поэзии Светланы Скорик

Заметіль

      
 

Заметіль, заметіль, заметіль!..
Небо — решето, й сипле відтіль
По сусіках наметений,
І лягає заметами
Білий сніг, наче біла постіль.

В сні-чеканні застигла земля,
А над нею вітрище гуля,
Покривалами білими
Грає, наче вітрилами
Заблукалого в шторм корабля.

Заметілі немає кінця...
День короткий спадає з лиця,
І далеко до маю,
І ніхто ще не знає,
Чим зима закінчиться оця.



3 Проголосовало
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
  • © Ирина Черепенина :
  • Пейзажная лирика
  • У стихотворения 1 401 читателей.
  • Комментариев: 7
  • 2017-02-14
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Заметіль - Пейзажная лирика. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Заметіль из рубрики Пейзажная лирика : Просто пейзажная зимняя зарисовка Проголосуйте за стихотворение: Заметіль
Стихотворения из раздела Пейзажная лирика:
  • Хуртовина
    • Вірш про хуртовину й заметіль. Мов голками, обличчя хуртовина колючим снігом боляче січе. Голосить заметіль, як удова. Валентина Хлопкова.
  • Білий вірш
    • Вірш біла зима. Короткий вірш про зиму, білизну на морозі. Вчепилася за білу зиму білизни біла білизна. Щось не сидиться хуртовині, вона двір снігом замела.
  • Зимова картина
    • Вірш про зимову картину, яку створюють вітер разом із завірюхою. Снігові завої, лемент завірюхи, скиглення протяжне вітру за вікном. Валентина Хлопкова.
  • Перший сніг
    • Земля у снігу вірш. Земля упала на коліна, вона волала в небеса. Земля вимолювала прощу і вимолила перший сніг. І сніг, мов біла літургія в мережі золотих зірок, писав нам істини прості, щоб знов у
  • Іду під парасолькою
    • Вірш про парасольку, дощ і весну, про відчуття, викликані дощовою погодою. Іду під парасолькою, неначе під вітрилами. Валенина Хлопкова.
Пейзажная лирика
  • кастусь северинец Автор offline 14-02-2017
ЗАВІРУХА

І мяце, і мяце, і мяце!..
Неба-сіта
прасейвае цень.
І са снежнае слоты
нашкрабае ў сумёты
Белы пух для зімовых пацех.

Сном-чаканнем прымружана бель.
Над зямлёю –
вятрыска ў гульбе.
З ёй гуляецца смела,
быццам з ветразем белым,
Што не страціў у шторм карабель.

Завіруха бясконца мяце.
Твар губляе ў ёй
дзень-карацень.
Шчэ далёка да мая
і ніхто не згадае,
Да чаго нас зіма прывядзе.

Пераклаў з украінскай мовы на беларускую Кастусь Севярынец.
  • Ольга Суслова Автор offline 14-02-2017
Мені сподобалось. Чим закінчиться зима не знаємо, але ж закінчиться.
  • Ирина Черепенина Автор offline 14-02-2017
Цитата: Александр Таратайко
Чомусь запнувся на слові "постІль".

Шановний Олександре! Дуже дякую за відгук і рада, що Вам сподобалося. Шодо слова "постіль" - у нашому краї говорять саме так: постІль, тому я й використала саме цей наголос. Зустрічала в літературі (у поезіях) та в словниках і пОстіль, але в живому мовленні краян ніколи не чула. Нехай уже буде?..

Цитата: кастусь северинец
Пераклаў з украінскай мовы на беларускую Кастусь Севярынец.

Константин Павлович, огромное спасибо! Я не решилась сама выложить Ваш чудесный перевод.
  • Юрий Калашников Автор offline 14-02-2017
Красиво и тепло от этих зимних строк. Такой вот парадокс! )
  • Ирина Черепенина Автор offline 14-02-2017
Почему же парадокс? Наверное, так и должно быть, иначе - зачем они?
  • Юрий Калашников Автор offline 15-02-2017
Сильно холодно этой зимой.))
  • Ирина Черепенина Автор offline 15-02-2017
Цитата: Юрий Калашников
Сильно холодно этой зимой.))

А у нас сегодня и снег сыпал, и оттепель... Сретенье - встреча зимы с весною. ))))
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: