Мідні шурупи

Благословіння Господнє над Вами!

Юрко відчув під лопатою якийсь спротив, напружився і видобув з дна траншеї щось присипане землею. Придивився і мало не зомлів. Із землі стирчала людська рука. Вірніше кістяк. Юрко прожогом вибрався з траншеї і покликав хлопців, які неподалік підключали кабель до підстанції.
Першим підійшов Мазуренко, бригадир, тридцятирічний чоловік із довгими козацькими вусами:
- Що там таке? – зазирнув у траншею і присвиснув:
- Треба викликати міліцію. Це справа серйозна.
Поки міліція їхала, хлопці обережно розширили підозріле місце, виявилося, що це вбитий німецький солдат, він лежав на самому дні колишньої траншеї, зігнувшись, і руками тримаючись за живіт. Саме сюди Юрко необережно всадив лопату, а під руками добре було видно великий шмат заліза. Відламок снаряду. Ним цього німця і вбито.
Шкіряні черевики на ногах майже зотліли, тільки на підошвах добре було видно мідні шурупи.
- Бач, все у них продумано! – здивувався Сашко Обеременко, ще один з їхньої бригади, хазяйновитий хлопець, і почав вигвинчувати звідти шурупи. У господарстві знадобляться.
А Мазуренко дістав з кишені френча, що теж майже розсипався від часу, якісь папірці та фотокартки. Юрко зазирнув через плече і побачив, як на одній з них високий білявий хлопець сміється біля жінки, дуже на нього схожої. «Мабуть, мати», - подумав він і йому чомусь стало боляче.
Тут якраз під’їхали з міліції, а з ними і районний прокурор. Зазирнувши у траншею, він скривився:
- Німця відкопали. Все зрозуміло. – і пішов назад до машини. Кримінальну справу не треба було відкривати.
- А що з ним робити? – крикнув їм услід Мазуренко.
- Закопайте! – недбало махнув рукою прокурор, літня людина, мабуть, теж воював.
Мазуренко з Обеременком знову повернулися до підстанції, залишивши Юрка наодинці з німцем.
- Ти там швидше, - наказав Мазуренко, - нам треба ще кабель до обіду вкласти.
Але Юрко не поспішав, в нього з пам’яті не йшла ота фотокартка. Мати із сином. Шкода, що не подивився, як його звати, і тепер не взнаєш, бо прокурор документи забрав із собою.
Якщо залишити німця тут, в траншеї, то скільки буде аварій, стільки будуть оцей кабель розкопувати і турбувати його. Краще отам, біля берізки. Він пішов туди і почав копати яму.
Мазуренко не зразу помітив, що робить Юрко, а помітивши, підійшов до нього:
- Ти що? – спитав він.
- А нічого! – не дивлячись на бригадира, відповів той.
Мазуренко уважно дивився на свого підлеглого, наче вперше його побачив.
- В тебе, що, ніхто на війні не загинув?
- Загинув! – відповів Юрко.
Бригадир ще потупцювався на краю ями, нічого не сказав і пішов до Обеременка.
А в той день, вранці, радянська артилерія почала обстріл їхніх позицій на Правому березі біля Дніпрогесу. Вони заховалися на дні траншеї, перечікуючи, коли він вщухне і можна буде двом солдатам їхнього взводу, Курту Зайдману і Роберту Мецлеру, відправитися у тил, бо в них починалася відпустка. І ось в цей момент над ними і розірвався отой снаряд. А потім почався штурм Правого берега, і він так і залишився лежати в траншеї.

17.02.2004р.
Не забывайте делиться материалами в социальных сетях!
Свидетельство о публикации № 14545 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...

  • © shevchenko :
  • Рассказы
  • Читателей: 214
  • Комментариев: 2
  • 2017-12-25

Благословіння Господнє над Вами!
Краткое описание и ключевые слова для: Мідні шурупи

Проголосуйте за: Мідні шурупи



  • Михаил Перченко Автор offline 25-12-2017
Це для тих, хто шурупає
  • Виталий Шевченко Автор offline 25-12-2017
Молодець, Миша! Дякую!
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:


   
     
Мідні шурупи