Юрий Сафроненко Переклад з російської http://www.stihi.ru/2016/04/10/1557
- Та годі вже спати! До друзів вже час! Стрибалки стрибати, як коник-пегас. - Та що-о-о? Вже встава-а-ати? Ще сон не пройшов!... - За стіл вже сідати - Сніданок прийшов! - Міленька подушечка, Ти не сумуй! І ковдра-подружечка - мрію втамуй. Та чай іще спить! Дрема бродить по столу… І кружка летить ДогорИноги долу! Ой! Кружечка мила! - На ній - слоненятко! Навіщо разбила Ти мрію, малятко? От мамо побачить - Дістанеться круто! Вона не пробачить - Поставить до кУта. Проте – ще ковток, та один бутерброд - Гука в дитсадок білобрисий народ.
В автобусі – джазу, зайців як у сонця! Проте місце зразу Знайшлось у віконця. Біжить під колеса асфальтна ріка, У мандрах принцеса – з багнетом рука. Полундри - взірвались! Вогні над зірницею, А в джунглях зховались тубільці з рушницею!... Тут в Африці... входить Старенька старушка - Й чомусь пригадалась Розтрощена кружка. Ну ось! – треба місцем своїм поступитись, І навіть з віконцем Закритим змиритись. - Сідайте до скрині - Тут місце для пані! Хоч ввічливість нині Не дуже в пошані. Старенька хитро, жартома, підмигнула, Та всівшись, живенько, тихенько заснула. На хвилях навколо гойдались примари - Спідниці та сукні, штани-шаровари. Та треба ж терпіти – бо як перевірить, Що в Диво-Бажання завжди треба вірить! Та є головне - якщо сієш Добро, Мрій Мрію про Диво - та й буде воно! А ось й дитсадочок, найкраща подружка, І зовсім забулась розтрощена кружка... Згадавши про втому, день зкінчив стрибання, Та бігти додому немає бажання! Чекає там кут і мамуся сердита, Та кружечка мила насниться розбита. На кухні мамуся пекла, щось варила, Проте дуже дивно – ген-геть не сварила! Мене з поцілунком своїм обійняла, А там – на столі кружка гордо стояла! Туди зазирнула, а з милої кружки Хитренько мигнула смішинка старушки! На вушко мені чутно-ледь нашептала: - Ось Диво тобі!, бо його ти шукала.
P.S. А Ви, коли Диво в долонях несете, Для кого й навіщо у світі живете? За руки візьміться для Вашого Дива За Мрію боріться, бо Мрія важлива! З дитячої казки Ви чули від мами: - Живе Диво Вашими Дивовіршами!
=GoldKing=26-го БейлЪт 7527 С.М.З.Х. (06.01.2019)
Скорее вставай! Уже в садик пора! Смотри, по дороге спешит детвора. Уже на столе остывает твой чай... - Подушечка милая - ты не скучай! Опять эта спешка! И сон не прошел... И кружка летит, кувыркаясь, на пол... - Ой! Милая кружечка! Слоник на ней. Прощай моя память мечтательных дней!... Вот мама узнает, вот мне попадет! Но в садик зовет белобрысый народ. В автобусе людно, но место одно Свободно и даже открыто окно. Летит под колеса дорога стрелой, Плывут каравеллы асфальтной рекой. Вокруг африканские дремлют пампасы, А в них притаились с ружьем папуасы... Вдруг двери открылись и входит старушка И мне почему-то припомнилась кружка... Придется старушке мечту уступить, И даже окошко немного прикрыть. - Садитесь, пожалуйста, место свободно! Хоть вежливость нынче не очень-то модна. Старушка с лукавой усмешкой мигнула, И, сев на сиденье, мгновенно уснула. Вокруг, колыхаясь на плавных волнах, Толкался народ в юбках, платьях, штанах. Придется терпеть, интересно ж проверить, Все сказки твердят - в чудеса надо верить! И, главное, - если ты сеешь добро, Так помни о Чуде! И будет ОНО! А вот и мой садик - друзья и подружки, И стало совсем не до грохнутой кружки...
Промчался, как миг, весь детсадовский день, Но топать домой ножкам дрыгальным лень. Ведь дома ждет угол и мама сердитая, И кружечка будет мне снится разбитая...
Со скрипом привычным дверь мама открыла, Но, странно, меня наказать позабыла. С улыбкой раздела и нежно обняла... А там! На столе! – КРУЖКА Г-О-Р-Д-О стояла! Я внутрь заглянула, а прямо из кружки, Мне хитро моргнула Улыбка старушки! P.S.А Вы, когда счастье несете на блюде, Мечтаете так же о сказочном Ч-У-Д-Е? Возьмитесь за руки для Вашего ЧУДА! Оно ведь не может прийти н-и-о-т-к-у-д-а? Ведь сказки из детства Вы помните сами: Живет ЧУДО ВАШИМИ ЧУДОделами! 10.04.2016=GoldKing=
Подборка стихотворений по теме Навiщо вiрить в Чарiвницi! - Стихи о счастье. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Навiщо вiрить в Чарiвницi! из рубрики Стихи о счастье :
Проголосуйте за стихотворение: Навiщо вiрить в Чарiвницi!
Вірш про радість життя. Я дякую Богу за все в цьому світі. Наше суцвіття – це внуки і діти, і їм треба жити і вміти радіти. Радіти і жити! Вони нас крізь сльози учили любові. Вони нас навчили творити
Вірш про щоденне життя - буття. А мені нудьгувати ніколи. Дні невтримні кружляють зграйками. У житті, не лише в природі, заяріють зірки, сузір’я у яскравому хороводі. Валентина Хлопкова.
