Прочитав у програмі, що сьогодні після ТСН буде новий американський фільм з Джулією Робертс і Богданом Ступкою у головних ролях. Ледь дочекався, коли він почнеться. Дійсно, як казав Макаров, шедевр. Невимушено розгортається дія, бринить легенька музичка. Спочатку вони на відстані один від одного. Він збирає свої речі, щоб їхати у відрядження до Голівуду. Цілує дружину, дорослих дітей, пакує чемойдани, а вона вже мешкає у Лос – Анджелесі, вийти на балкон її квартири і видно Голівуд. Там, де царюють Ричард Гір, Харрісон Форд, сама Джулія Робертс. Бачимо їхні великі портрети на вулицях міста. Він теж виходить з під`їзду висотного будинку, на стіні висить величезний портрет Богдана Ступки, він посміхається нам, глядачам, а герой проходить повз нього, спускається в метро, потім пересідає на тролейбус, їде до Борисполя, де на нього вже чекає лайнер, який летить у Лос – Анджелес. Вона, скромна американська дівчинка, з чарівною посмішкою, вранці виходить із свого будинку і поспішає машиною на роботу. Головне, не спізнитися, бо шеф дуже липучий. І тут вривається на екран спонсор програми торгова марка «Мерная», пропагує горілку найвищої якості з джерельної води на Хортиці, яку, диво з дивин, знайшли місцеві допитливі краєзнавці на чолі з Євгеном Карташовим, потім пропонують кожному з глядачів прокладку, показують її з усіх боків, а за ними міцний чолов`яга демонструє якість наших доріг і гуми на ній, яку не бере ніяка сволота… Нарешті на екрані Джулія Робертс, героїня, принцеса, попелюшка. Коли вона з`являється, здається, що навіть в кімнаті міняється саме повітря, стає легше дихати. Джулія посміхається якоюсь безтурботною посмішкою. Шеф наказує їй їхати в аеропорт і зустрічати високого гостя, якого, вона ще не здогадується, грає Богдан Ступка. Той летить у лайнері, теж не здогадуючись, що його буде зустрічати така собі рядова служниця на прізвище Робертс. Шеф їй каже: - Вийдеш до зали зустрічаючих і піднімеш плакат «Пане Ступка, ми раді зустріти Вас на мериканській землі!» - А він знає англійську? – питає наївне дівча. - Ну, аякже, всі знають, навіть індуси! – впевнено відповідає шеф. А в картині, а це значить і у вас в кімнаті, де стоїть телевізор, бринить чарівна музичка. Герої не здогадуються, що їх чекає попереду. І тут знову вривається отой тип зі своєю «Мерною» на бруньках, ллється горілка у келих і у вас з`являється бажання ковтнути горілки разом із тими хлопцями, що ось перед вами відкорковують пляшку чудового міцного напою. А за ними вихоплюється на екран діва із крутими стегнами і починає настійно пропонувати знову вам прокладку, мовляв, тільки з нею у вас не буде ніяких проблем. Щойно вона заспокоїлась, як якійсь службовець розкрив чудернацьке зілля і миттєво повбивав у вас в квартирі усіх тарганів. Нарешті знову з вами Джулія Робертс. Вона посміхається до вас а сама тримає в руках отой плакат, де красивими англійськими літерами по американські написано: «Пане Ступка, гоу хоум!» А ось і він, вилазить з літака, обличчя до неба, землі під собою не бачить, аякже, прилетів оце до самого Лос – Анджелесу, не йде а пише. Проходить повз Джулії Робертс, не здогадуючись, що це його чекають і зникає в юрбі людей. Коли останній пасажир пройшов повз Джулії, вона здивовано озирнулася і сказала молодому негрові, що підмітав підлогу: - Слухай, а де ж цей клятий Ступка? Той забув про підлогу і зраділо втупився у молоду жінку: - А-а, - сказав він, - Джулія Робертс. В цей час Ступка зрозумів, що щось відбувається не так, здивовано озирнувся, побачив, що він самотній у цьому незнайомому місті. Навіть десь розізлився, його, лауреатів стільких престижних премій, бувшого міністра культури, бувшого друга талановитого режисера Леоніда Анічкіна і теперішнього друга Леоніда Кучми, і ось так покинули напризволяще в самому центрі кінематографічної столиці світу! І він нерішуче попрямував назад. Джулія залишила плакат на молодого прибиральника а сама пішла до телефонної будки, щоб отримати нові вказівки. А Ступка опинився біля входу і побачив отой стоклятий плакат у руках молодого негра, розібрав, хватило освіти, мериканськими літерами своє прізвище: Bogdan Stupka. - Я… я… - зраділо сказав він по-німецькі негрові, - це іхь наме… Богдан Ступка! Хлопець здивовано подивився на незнайому моложаву людину, яка йому приязно посміхалась і потягнув плакат до себе, хотів ще погомоніти із голлівудською зіркою, таке ж буває не кожного дня! І тут Ступка обурився на всю Америку, його, геніального артиста, лауреата усіх премій, бувшого друга і теперішнього приятеля зустрічає якась засрата негра, та ще й з плакатом, наче не могли знайти в Америці когось більш достойного. - Ну, пся крев, блін, це вообче, - гримнув він, - ні в які ворота… Та я за це вам усім… трясця вашій матері… негрів… вообче… не люблю… А тут ізнову вирвався на екран з «Мерною», що настояна на бруньках, і став лляти у келих горілку, та так смачно, що я не витримав, виключив телевізора, пішов на кухню, налляв собі оцієї клятої «Мерної», що на бруньках, хильнув чарчину, потім другу. І дотепер не знаю, чим там у них все закінчилося. Чи зустрілась оця файна дівка Джулія Робертс із тим вуйком Ступкою, чи ні. Хотілося вірити, що таки вони зустрілися, але з іншого боку, якось їхня зустріч психологічно не вмотивована. Не знаю, як там режисер із Макаровим, а я особисто не вірю їй. Дуже вони різні люди, оця світла, гарна, чудесна Робертс і отой бувший міністр культури.
Подборка стихотворений по теме Ні в тин ні в ворота - Юмор. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Ні в тин ні в ворота из рубрики Юмор : Юмору і сатирі підвладні всі!
Проголосуйте за стихотворение: Ні в тин ні в ворота
Нескінченна естафета політичного біга по кругу. Привілеї… пенсії… спеціальне обслуговування… дачі на морі… службові машини… Я сміюся: - Вони, що, не наші кадри? Тільки думати про народ на останні
Про інтелигентів і партію. Юмор і сатира. Ванька відбив у секретаря парткому його жінку. Тепер, зрозуміло, секретар парткому люто ненавидить усіх інтелігентів, минулих, теперішніх і майбутніх.
