Осіння Гілея

      
 



Єднається небо з землею в безмежнім тумані,

Схрестивши долоні дерев і ключів журавлиних,

І світить крізь марево кров’ю прощання калини.

Між літом і осінню стерлися межі і грані.


Між літом і осінню стерлися грані і межі,

В молочних потоках день губиться напівпрозорий,

Фіалкове море небес, листопадове море,

Оранжевий шал… І – останні квітки обережні…


Останні квітки, що в оранжевім осені шалі

Так боязко, хоч крізь туман – а до сонця сміються.

Їм подихом ночі уже поморожено руці,

Та в серці ще літо, не згасли ще сміхи й печалі.


У снах вони бачать далеку прекрасну Гілею –

Священні гаї, повні квітів, і сонця, і дива.

Не згасли ще сміхи й печалі. І серце щасливе…

В безмежнім тумані єднається небо з землею.

 

 

2 Проголосовало
Избранное: стихи про осень, стихи украинских поэтов, лучшие стихи
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
  • © Ирина Черепенина :
  • Стихи о природе
  • У стихотворения 105 читателей.
  • Комментариев: 2
  • 2022-11-17

Подборка стихотворений по теме Осіння Гілея - Стихи о природе. Краткое описания стихотворения Осіння Гілея из рубрики Стихи о природе : Вірш прощання з осінню, вірш останні квіти. І світить крізь марево кров’ю прощання калини. Між літом і осінню стерлися межі і грані. Оранжевий шал. І – останні квітки обережні. Останні квітки, що в оранжевім осені шалі до сонця сміються. Листопадове море. Єднається небо з землею в безмежнім тумані. Проголосуйте за стихотворение: Осіння Гілея

Стихотворения из раздела Стихи о природе:
  • Осіння елегія
  • Вірш про осінній настрій, пануючий у природі, в людських серцях. Шепоче тихо дощ рясний елегію осінню. Валентина Хлопкова.
  • Так просто - осінь...
  • Стихи - снова об осеннем настроении
  • Сузір’я Терезів
  • Вірші про сузір’я Терезів, про зірки. Сія мені з небес сузір'я Терезів, Горять зірки, моєму серці милі. Віра Коваль.
Стихи о природе

  • Татьяна Гордиенко Автор offline 17-11-2022
Чудово, Ирина!
  • Светлана Скорик Автор offline 18-11-2022
Очень высоко, настоящая классика. Люблю такое...
А форма какая оригинальная! Несколько строф начинаются с того, чем заканчивались предыдущие. А в конце - завершающая строфа, поднимающая всё до Гилеи, которая у нас всех связана с серебряной классикой.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: