Сутінкове сум'яття

В небі мряка, в небі сіро,

Морок й холод на подвір’ї.

Світ жорстокий і страшний,

Та ти жити в нім зумій.

Вітер віє лихий,

Але сонце на небі все ж світить,

То ж триматись зумій

І чекай, що народяться діти.

Бо життя лише мить,

Подарована Богом, щоб жити,

Щоб любити людей

І віками збережену мудрість

І радіть за дітей,

Що нагадують власну нам юність.

Сила зла і пітьма колобродять,

Та незмінні закони природи:

Все минає, все йде, все проходить,

Та при цьому свій слід полишає.

Ось сміється маля –

Своїм сміхом до нас промовля

І нічого про старість не знає.

Хай приходить Дракон,

Та є Юрій, а він – змієборець.

Зло мине, наче сон,

Й світло тьму неодмінно поборе.

25.12.23 р. Сонячне Різдво

Вірш тримайся