Квітневі тези

Який цей світ веселий і шалений,

Який цей світ безглуздий і скажений.

І в нім нам жить.

Життя - це мить,

І іншої не буде.

Запам’ятайте, люди!

І є ще люди,

Яких ми любим.

У нас світає на світанні,

І сонце світить спозарання,

І сонце сходить в нас на сході,

І всі ми прагнемо свободи:

Свободи, сонця і добра,

Таки да.

Усе міняється, і це мине,

Лиш вітер з поля куряву здійме,

Лишаться лиш слова, - чи й це мине?

А світ - це Дух,

А світ - це рух.

А що ж матерія тоді?

Те, що на дні.

Бо зникне все,

Але лишиться Слово

Навіки і повсюди, назавжди,

Лишиться слово правди, не брехні.

Що ти зумів

І куди злетів.

Він жив на небі і землі,

Як всі їв, пив,

А ще творив.

Чому болять душа і тіло? –

Роки летять – це зрозуміло.

Співають старчики й старці.

Які вони ще молодці!

Це весна прийшла красна,

Засіяли небеса.