Вічне роздоріжжя

Ідуть вірші, пливуть вірші –

Чи лишать слід в чиїйсь душі?

Бо ж так не хочеться вставать,

Взять олівець і записать.

Нехай вони собі пливуть,

У них своя і славна путь.

Минуть?..

І я, голодний, наче вовк,

Летів, і мріяв і… замовк.

Ці ненаписані вірші

Лишили слід в моїй душі.

Пиши!..

Та слово сказане – брехня,

Лиш відчуття і почуття

Лишають слід в моїй душі,

Отож, поете, помовчи

І приховай свій божий дар –

То світу божого пожар.

Чому приходять ці вірші

Лише вві сні?

Якщо Бог відключить розум,

Линуть вірші, наче сльози

З неприкритої душі.

Просто слухай, не пиши.

Чи пиши?..

Вірш пиши не пиши