"А дощ змиває барви з парасолі..."

      
 

* * *


А дощ змиває барви з парасолі,

І день тече, безколірний, як злива,

Що ген світи завісила, журлива,

І вітер гне гілки нужденно-голі –


Вони вже попрощалися із листом,

Вже спорожніли

крон жовтневі п’яльця,

І кленів чорних викручені пальці

За небо зачіпаються, перлисте


Від хмар, і крапель, і сумних потоків.

Стікає день свинцевою журбою –

Немає за мінливою габою

Вже ні облич, ні голосів, ні кроків,


Ні парасоль, ані привітних вікон,

Що кликали б наївно так – додому,

І вогник би плекали, й чорну втому

На сон перетворили… Під повіки


Пусти цей дощ! Нехай сльозами стане,

Поплач із жовтнем, так уже ведеться:

Під парасолю не сховати серця.

Не все ж веселки – ходять і тумани.


28.04.2024


Вірш дощ жовтень


Вірш дощ жовтень




1 Проголосовало
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
  • © Ирина Черепенина :
  • Пейзажная лирика
  • У стихотворения 19 читателей.
  • Комментариев: 0
  • 2024-04-29

Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме "А дощ змиває барви з парасолі..." - Пейзажная лирика. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения "А дощ змиває барви з парасолі..." из рубрики Пейзажная лирика :

Вірш дощ жовтень. Пусти цей дощ! Нехай сльозами стане, поплач із жовтнем. Під парасолю не сховати серця. Небо перлисте від хмар, і крапель, і сумних потоків. Кленів чорних викручені пальці за нього зачіпаються. Стікає день свинцевою журбою.

Проголосуйте за стихотворение: "А дощ змиває барви з парасолі..."

Стихотворения из раздела Пейзажная лирика:
  • Медовий вечір
  • Вірш про осінню липу, з якої медом стіка жовте листя, й про осінні почуття. Стікає з липи медом падолист, і осінь мелодію виводить.
  • Шалапутний жовтень
  • Вірш про жовтень, який розпалив багаття за єдину мить і закляк безмовно. Валентина Хлопкова.
  • Ключі
  • Вірш літечко. Моє ти літо-літечко сумне, метеликом до квітки пригорнися. Закінчився твій час, літечко, вже за небокрай течуть тумани. Між стебел таємний скарб від літечка залишено мені під листом під
  • «Вітер кружляв по околиці серпня...»
  • Вірш про вечірній степ, про захід сонця. Сонце скотилося до виднокола, ніч синьооку вдягнувши в сап’ян. Тиша висіла над степом: то день дотлівав.
  • Дощ у вікна
  • Вірші дощ у вікна. Дощ падає в пелену літа, до мене у вікна між кленів пробрався, вистукує сумно, від неба – в траву соковиту, дзвенить на листочках зелених.
Пейзажная лирика

 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: