Повен червень...

Повен червень чорними черешнями, 

В них світанок віддзеркалюється іскрами.

Небокраї креслять крилечками бистрими

Ластівки із мріями прийдешніми.

Повен червень зорями рожевими

І в ясній росі умитими ромашками,

Що ворожать на любов – без неї важко так…

В них світанок літній тихо жевріє.

Повен червень лагідними грозами,

Блискавицями з небес, сліпучо-синіми,

І моє під ними серденько не в інеї,

Із вогнем – всередині, не поза ним.

Повен червень… Та нехай пишається,

Є кому його любити-тішитись

Повнотою, барвами – я хочу лиш:

Світле літо з нами хай лишається.

04.05.2026