Стихи о летнем празднике огня и любви

• 2
• Читателей: 14 комментарии:

О лете, которое ждёшь и которое уходит, не спрашивая нашего согласия

• 2
• Читателей: 21 комментарии:

Вірш про грибочки. Народились під дубочком шість білесеньких грибочків. Сердиться пеньок старенький: Не віддам синів-опеньків! Мухоморчик нарядився в капелюшок.

• 1
• Читателей: 10 комментарии:

Вірш про веснянки. Весною сонце для Оксанки дарує золоті веснянки. Раз є веснянки – йде весна!

• 0
• Читателей: 10 комментарии:

Сірий день вірш. Сірий день, мовчазний, пелехатий – ні жаринки від сонця. Довго ще? Скільки тої зими! Пережити. Діждати. Не згаснуть. А весна просто збудеться – вчасно. Світ завмер, причаївся, застиг.

• 6
• Читателей: 29 комментарии:

Вірш сніг йде. Пісня про сніг. Сніг падає зранку до ночі, сріблястий пухкий оберіг, на сплячі ліси і сади, на стріхи домів і садиб. З чарівного мішка злітають пушинки сніжка, і сиплеться щастя на всіх.

• 6
• Читателей: 70 комментарии:

Вірш косити траву. Стих косить траву. Не люблю, коли косять траву і під ноги жбурляють. Скільки жити їй? Ой, вже ніскільки, бо косар день освячує свій! Там, де трави жили, ляже сіно, кров зелена стече.

• 2
• Читателей: 15 комментарии:

Вірш дванадцять місяців. На краєчку літа зажовтіли роси: написала книжку на листочках осінь. Закружляє січень в ялинковім колі, і зухвало репне грудень на морозі.

• 0
• Читателей: 9 комментарии:

Вірші про їжачка. До маленького озерця їжачок прийшов з відерцем. Вибачай, колючий друже, ти на кактус схожий дуже! Зазирнув в дзеркальну воду: там потвора з колючок.

• 0
• Читателей: 18 комментарии:

Вірш серпень яблука. Ще, осене, зажди, не йди зелені яблука збирати. В духмяний серпень впало сонце, сад вечоріє край села. В мені ще літо не згоріло.

• 0
• Читателей: 11 комментарии:

Вірші травень ранок. Гукає й рушники під хмари стелить рум’яний ранок, забуто ніч гірку. Став травень на стежину гомінку. По берегах, на зорянім піску так солодко дрімати тихим селам.

• 0
• Читателей: 24 комментарии:

Вірші про біль души. Моя душа – як сіль, насипана на рану. В ній іскрами згубивсь уже забутий біль. А поміж тим, нагадує і мучить. Іще не вбила, ні, бо знаю, де болить. Тому багато літ ми роз’єднали руки – і зник поміж примар найкращий із світів.

• 2
• Читателей: 27 комментарии:

Вірш Катерина, вірш Катя. Золотава усмішка в’юнкої дівчинки Каті-Катерини. Як весняна гілочка, доторкнись – розквітне. Хай тебе не захмарює жодная хмаринка.

• 0
• Читателей: 10 комментарии:

Вірш ти чужий. Ти не клич до свого порогу – відтепер це чужий поріг. Я змінилася, ти змінивсь. Ти мене не проси, не треба. Лише дорогу ти побачиш в очах моїх.

• 0
• Читателей: 12 комментарии:

У червні вірші. Червень повен черешень. То громами креше, то джмелями гуде. Садів вишневе божевілля, Легке кружляння пелюсток. А сад у білому цвіту, у квітів ніжному серпанку.

• 0
• Читателей: 21 комментарии: