Школа поэзии Светланы Скорик
Художник |Ирина Черепенина |Любовная лирика
Вірш літо серце. Кохання моє, може, в літі втопити нам серце? Останній рожевий мазок на згасаючім небі лишив мій художник, що сонячним липнем зоветься. Маки в росі, розгорівшись, застелять нам ложе.
  • 2
  • Читателей: 23 комментарии:
"Повен червень..." |Ирина Черепенина |Стихи о природе
Вірші про червень. Повен червень чорними черешнями, в ясній росі умитими ромашками, що ворожать на любов – без неї важко так... В них світанок літній тихо жевріє. Світле літо з нами хай лишається.
  • 2
  • Читателей: 15 комментарии:
Телеграм. Тривога. Ніч |Ирина Черепенина |Современная поэзия

Тривога ніч вірші. Ніч, повна гіркого чекання: тривога, потім відбій. Спить вже заплакана мама. Досить страхів і безсоння! Скільки ще треба чекати? Тишею серце сповити! Будемо жити. Що далі?

  • 2
  • Читателей: 20 комментарии:
Танець купальських багать |Ирина Черепенина |Философско-религиозная лирика
Вірш ніч на Купала. В ніч на Купала зірка упала, бризнула жаром сива зола. Танець вогненний, сонцем натхненний, в полум’ї вільнім яро воскрес. Небо купальське ще не цвіло. Сонячна ватра жар роздає.
  • 2
  • Читателей: 21 комментарии:
Молодому лету: перевод |Ирина Черепенина |Поэтические переводы
Молоде літо вірш. Перевод с украинского. Лето, тебе суждено сгореть дотла. Небеса до краев наполнены молодыми птицами. Август разольет в ночь жемчужные потоки звездных наводнений.
  • 2
  • Читателей: 26 комментарии:
Віршики про грибочки |Раиса Маликова |Стихи для детей

Вірш про грибочки. Народились під дубочком шість білесеньких грибочків. Сердиться пеньок старенький: Не віддам синів-опеньків! Мухоморчик нарядився в капелюшок.

  • 1
  • Читателей: 10 комментарии:
«Весною сонце для Оксанки...» |Раиса Маликова |Стихи для детей

Вірш про веснянки. Весною сонце для Оксанки дарує золоті веснянки. Раз є веснянки – йде весна!

  • 0
  • Читателей: 10 комментарии:
Скількись там відтінків сірого |Ирина Черепенина |Стихи о природе

Сірий день вірш. Сірий день, мовчазний, пелехатий – ні жаринки від сонця. Довго ще? Скільки тої зими! Пережити. Діждати. Не згаснуть. А весна просто збудеться – вчасно. Світ завмер, причаївся, застиг.

  • 6
  • Читателей: 30 комментарии:
Сніг йде |Инга Рубцова |Стихи о природе

Вірш сніг йде. Пісня про сніг. Сніг падає зранку до ночі, сріблястий пухкий оберіг, на сплячі ліси і сади, на стріхи домів і садиб. З чарівного мішка злітають пушинки сніжка, і сиплеться щастя на всіх.

  • 6
  • Читателей: 74 комментарии:
"Не люблю, коли косять траву..." |Ирина Черепенина |Стихи о природе

Вірш косити траву. Стих косить траву. Не люблю, коли косять траву і під ноги жбурляють. Скільки жити їй? Ой, вже ніскільки, бо косар день освячує свій! Там, де трави жили, ляже сіно, кров зелена стече.

  • 2
  • Читателей: 15 комментарии:
Дванадцять місяців |Раиса Маликова |Пейзажная лирика

Вірш дванадцять місяців. На краєчку літа зажовтіли роси: написала книжку на листочках осінь. Закружляє січень в ялинковім колі, і зухвало репне грудень на морозі.

  • 0
  • Читателей: 9 комментарии:
Їжачок |Раиса Маликова |Стихи для детей

Вірші про їжачка. До маленького озерця їжачок прийшов з відерцем. Вибачай, колючий друже, ти на кактус схожий дуже! Зазирнув в дзеркальну воду: там потвора з колючок.

  • 0
  • Читателей: 19 комментарии:
«Ще, осене, зажди, не йди...» |Раиса Маликова |Стихи о природе

Вірш серпень яблука. Ще, осене, зажди, не йди зелені яблука збирати. В духмяний серпень впало сонце, сад вечоріє край села. В мені ще літо не згоріло.

  • 0
  • Читателей: 11 комментарии:
Спогади про майбутній травень |Ирина Черепенина |Пейзажная лирика

Вірші травень ранок. Гукає й рушники під хмари стелить рум’яний ранок, забуто ніч гірку. Став травень на стежину гомінку. По берегах, на зорянім піску так солодко дрімати тихим селам.

  • 0
  • Читателей: 25 комментарии:
"Моя душа – як дим..." |Ирина Черепенина |Любовная лирика

Вірші про біль души. Моя душа – як сіль, насипана на рану. В ній іскрами згубивсь уже забутий біль. А поміж тим, нагадує і мучить. Іще не вбила, ні, бо знаю, де болить. Тому багато літ ми роз’єднали руки – і зник поміж примар найкращий із світів.

  • 2
  • Читателей: 28 комментарии:
Читать дальше