Кінець світу

Купила сіль, пшоно синичкам,

купила сірники і свічку,

бо раптом справді кінець світу.

Навечір поприходять діти,

зберемося усі разом,

ввімкну духовку

і печеним гарбузОм

зустрінемо, хай йому грець,

вже остогидлий всім кінець.

Чи переживемо, дасть Бог,

всесвітній цей переполох.

І все б нічого. Річ у тім –

заходить мій хазяїн в дім –

збентежений, мов, так і так,

щось в світі коїться не так,

тваринне є передчуття –

пірнемо всі ми в небуття. 

Дивлюсь на кішку – як скажена,

перцює, ніби навіжена,

неначе просить допомоги,

то закричить, то поповзе так,

ніби віднялися задні ноги.

...Постись кума чи не постись –

а серце каже, що простись

на всякий випадок...

– То й ти, кума, мене прости, –

ви краще кішку перевірте на глисти...