Калина

      
 
У бризках сонячних осінній кущ калини
В гранатово-багряному вогні,

Шепоче тихо:

– Зупинись хоч на хвилину,

Мені так важко тут в самотині».

Я зупинилася, здивована почутим:
Калина, а по-людськи гомонить!
– Чим можу, люба, я тобі в пригоді бути,
Скажи скоріш, калинонько, мені?

Скажи, як вийшло, що отут, у цій долині
Одним-одна лишилася? Скажи,
Чому сумуєш ти у ночі солов’їні,
А восени від холоду дрижиш?

Скажи, навіщо відірвалась від родини
І ось тепер вікуєш тут сама?
А до морозів залишилися хвилини,
Ще трішечки – і прилетить зима.

– Я в цю долину по своїй попала волі,
Полинула за вітром степовим,
Була щаслива тут, завдячувала долі
За те, що можу бути поряд з ним.

Та якось, раптом, наче постріл, пролунали

Його слова:

– На мене не чекай,

Тут, у долині, мені простору замало,
Я вільний і лечу за виднокрай.

З тих самих пір стою одна у цій долині,
І майже загубила лік літам,
Глибоко в землю проросла своїм корінням,
Та тільки дошкуляє самота.

Калина. Двоє


2 Проголосовало

Избранное: стихи о деревьях стихи про одиночество
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
  • © HlopkovaVN :
  • Стихи о любви
  • У стихотворения 3 094 читателей.
  • Комментариев: 0
  • 2013-06-18

Подборка стихотворений по теме Калина - Стихи о любви. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Калина из рубрики Стихи о любви : Вірш про самотню калину. У бризках сонячних осінній кущ калини. Калина, а по-людськи гомонить! Та тільки дошкуляє самота. Валентина Хлопкова. Проголосуйте за стихотворение: Калина

Стихотворения из раздела Стихи о любви:
  • Отдай свою беду мне...
  • Стихи о любви. Стихи о сочувствие. Стихи о душе. Рэна Одуванчик
  • Верба
  • Вірш про стан душі, навіяний осінніми холодами та самотністю. Тремтить верба на холоді осіннім, схиляє низько голову в журбі. Валентина Хлопкова.
  • Мовчання
  • Вірш про трагічні взаємовідносини двух жінок, які кохають одного чоловіка. Та вірила – не буде щастя зроду Тому, хто зводить замок на біді. Любов Прокопович.
Вірш про самотню калину. У бризках сонячних осінній кущ калини. Калина, а по-людськи гомонить! Та тільки дошкуляє самота. Валентина Хлопкова. Стихи о любви

 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: