«Життя вiддам – кому воно потрiбне?..»

Життя вiддам – кому воно потрiбне?

А може, обмiняю на безсмертя.

Хитаються в очах сузiр’я срiбнi,

Коли їх бачиш – неможливо вмерти.

В колодязi квiтневого проспекту

Шукаю, наче Дiоген, людину,

З якою хоч до раю, хоч до пекла,

З якою – хоч би рiк, або годину...

За це вiддам усе – життя i спокiй,

Слова, вiдсутнiсть їх, талант i волю.

Та де ж ти, моя мрiє небоока,

Невже я не зустрiнуся з тобою?