Я по тобі пливу, як по молитві

                «…Я заблудился, выхода мне нет.

                В тебе брожу я, словно в лабиринте…»

                                   Григорий Лепс «Лабиринт»

Де сонцем вдень ворожить небокрай,

Де зорі наче сливи в ніжнім липні,

Там серце вкрав ти, наче той шахрай…

Я по тобі пливу, як по молитві.

Солодка мить натхненної журби!..

Вважай весь світ на мить одну –  забутим!..

Я увійду дощована туди,

Де ти мовчиш спекотним серпнем лютим.

Я жар візьму, я спекою втомлюсь,

(Чи втомиш мене ти? Тобі відомо).

Я розлечусь, нарешті розлечусь

Мільйоном бризк й метеликів мільйоном!..

Та я твоя, воїтелю стрімкий.

Ти сам приніс до ніг натхнення квіти.

Човном моїх блакитно-ніжних мрій

Я по тобі пливу, як по молитві…