Пам’ять шкіри маю в спадок, пам’ять пальців маєш ти…

• 2
• Читателей: 888 комментарии:

Дитячий вірш про кота Рудика, який захопився боксом.

• 0
• Читателей: 798 комментарии:

Вірш що таке кохання... Любов із містики і фізики у час, коли й вода стає вином...

• 2
• Читателей: 1 511 комментарии:

це ода Одесі

• 2
• Читателей: 1 009 комментарии:

Вірш про сутність кохання, неземну любов, духовну єдність тих, кто вміє кохати. І кинуті в обійми, щоб відчути в земнім коханні неземну любов. Ти станеш мною… І тобою – я.

• 5
• Читателей: 1 011 комментарии:

О том, что все наши якобы случайные встречи на самом деле не случайны, а, возможно, и подстроены кем-то свыше:

А может, встреча через столько лет –
Научный затяжной эксперимент?
Весь в белом, лаборант небесных весей,
Вздохнув, в графе запишет: «Вновь не вместе.

• 2
• Читателей: 1 225 комментарии:

Вірш про божествену природу такого почуття, як любов... Про те, що лише людина, яка любить, в силі втримати на своїх раменах вічний Всесвіт:

Просто щоб покохав ти – то воля Божа.

Просто любов сильніша за страх і смерть.

Висять хмарин хустини, як ті знамена,

Стелеться скатертиною в полі шлях…

Просто лишень тепер на твоїх раменах

Всесвіт тримає вічне своє життя…

• 0
• Читателей: 837 комментарии:

Стихи о том, что любовь жива вопреки любым доводам разума, любовь восстаёт из пепла и меняет правила игры: Но бьют часы – и Та, что всегда права, меняет правила, будто дрянные платья…

• 4
• Читателей: 1 295 комментарии:

Стихотворение о том, как в угоду мифическим правилам люди убивают любовь... Следуя букве закона, легко и непринужденно убивают его дух...

Всё случалось, всё, увы, не ново:
Подгоняли под шаблоны слово
Люди государевы и мамки…
Тут – табу, а там – запрет и рамки.
И по меркам древнего Прокруста
Обрубили руки-ноги чувству…

• 2
• Читателей: 1 109 комментарии:

Вірш про трансформацію почуттів: "А з люті лишилась прозора, мов кришталева, тендітна і гарно вихована печаль…"

• 2
• Читателей: 967 комментарии:

Стихи про творчество, про райский сад поэзии. Там плоды на ветвях, налитые негаснущим светом, растут там СЛОВА! За райской оградой за словом на цыпочки встать.

• 6
• Читателей: 1 877 комментарии: