elvirka

Невиліковні рани

Наснилось море – я засумувала
(неначе я живу лише у снах),
Бо рани, що наносяться зухвало,
Воно лікує – відступає страх.
… А море кличе, кличе, заклинає,
Бо відчуває мій нестерпний біль.
Заплющую я очі і пірнаю –
В болючі рани потрапляє сіль.
Та я чомусь не хочу виринати,
Вода солона вимила все вщент.
Чи треба до глибин мені звикати,
Собою щоб лишитись на момент?
Отямившись в смарагдовій безодні,
На берег кинулась на гребенях із хвиль:
Неважко лікувати рани зовні,
З душею важче: тут безсила сіль…

12.02.2016

3 Проголосовало

Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!

© elvirka :
Стихи о природе
У стихотворения 1 025 читателей.
Комментариев: 3
2017-01-29

Подборка стихотворений по теме Невиліковні рани - Стихи о природе. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Невиліковні рани из рубрики Стихи о природе : про страждання, душевний біль, які так важко іноді здолати одному... Проголосуйте за стихотворение: Невиліковні рани

Стихотворения из раздела Стихи о природе:

А море...

Аморе вірш. Вірш а море. А я шепочу собі далі: «Аморе, аморе». А є іще море, у мене є море, а море реве і сміється, а море все марить про темні любовні шторми, надії минулі, розтрощені вщент кораблі.

Песня о море

Стихи песня о море. Посидим у моря с краю, в синеве небес играет солнца поплавок. Ты желание любое морю загадай! О море, о море, о море… Покоя не знает волна. Много щедрости у моря – только замечай!

Дорога инеем сребрится

Сонная дорога в Торжково по Владимирскому тракту

"Купається Земля..."

Вірш земля війна. Купається Земля, і згадує Земля, як людей поглинала злива. А люди стріляють один в одного, знову в них війна. Війна іде як смерчі, землетруси і пожежі, як паводки, вулкани і тайфун.