Школа поэзии Светланы Скорик

Ще листопад...

      
 


Ще листопад, а листячка немає.
Руді та жовті зблякли килими,
І гуси – десь в далекім теплім краї…
Женуть вітри вороння чорні зграї
В безкровні дні… І пізно вже світає,
А ми з тобою – більше вже не ми.

Ще листопад… Болить любов остання.
Зіщуливсь день, закутався в туман.
Долоньки осінь приклада до ран –
І нишкне біль… Такий собі обман.
А верби хилять над водою стан,
І ясени вже скинули крисані.

Ще листопад… Усе ще падолистом
В чеканні снігу тішиться земля.
– О, звідки біль цей, – плачу, – звідкіля?
Та інеєм вкривається рілля,
І вогнище жаринами стріля,
І горобина у гіркім намисті.

Ще листопад…

01.11.2018


2 Проголосовало
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
  • © Ирина Черепенина :
  • Любовная лирика
  • У стихотворения 321 читателей.
  • Комментариев: 3
  • 2018-11-02
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Ще листопад... - Любовная лирика. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Ще листопад... из рубрики Любовная лирика : Стихи о разлуке, которая чаще всего бывает осенью Проголосуйте за стихотворение: Ще листопад...
Стихотворения из раздела Любовная лирика:
  • "Едва заметный, пряный аромат..."
    • Любовь листопад осень стихи. Так пахнуть может только листопад. Стою. Вдыхаю. Осенью болею. Я робко воздух пробую на вкус и осторожно, по глотку смакую. Моей любви знакомые черты Коленопреклонённый
  • "Вплела печаль в коралове намисто..."
    • Любов зрада вірш. Любов, розлука, зрада, Божа кара – розсипавсь білий світ. Жевріє згадка – та чому так часто? Мабуть, ти справжнє і єдине щастя. Зів'яле листя, тьмяне, сіро-біле. Листопад
  • "Моя душа – як дим..."
    • Вірші про біль души. Моя душа – як сіль, насипана на рану. В ній іскрами згубивсь уже забутий біль. А поміж тим, нагадує і мучить. Іще не вбила, ні, бо знаю, де болить. Тому багато літ ми роз’єднали
  • "Гуси торкались неба..."
    • Вірш гуси відлітають. Гуси кричали так сумно, плакали, плакали, плакали. Гуси торкалися неба крилами. Гуси тягнулись на південь валками. Ми не до осені прийдем, а до розлуки. Гуси вертають додому
  • Навiщо перекреслювать минуле!
Любовная лирика
  • Пугачев Евгений Валентинович Автор offline 2-11-2018
Дуже сподобася вірш. Так, ясені перші скидають крисані.
  • Ирина Черепенина Автор offline 2-11-2018
/х у нас багато, вони першими жовтіють, робляться лимонно-жовті, а потім ураз облітають.
Дякую за високу оцінку вірша.
  • Оксана Маршал Автор offline 3-11-2018
Ах, как хорошо! Красота в который раз спасает мир и душу.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: