Перебираю мотлох на горищі

      
 
Немов роки не бігали з гори ще,
і я не сивий, і живі батьки...
Перебираю мотлох на горищі –
гортаю час від себе й навпаки.

Що там було? Чи є за чим жаліти?..
Нечасті свята, зібгані слова...
Там ваше, мамо, коротеньке літо
і ваша осінь, тато, дощова.

А про весну і згадувать не варто –
нектар травневий випила війна.
І ви жили, як інші – за стандартом:
завод, підряд, парад і посівна.

Ви про Канари не чували зроду.
Ви відкладали щастя на колись.
Вам брехуни від імені народу
невтомно "совершенствували жизнь".

...

Вас вже нема, ріднесенькі, а ви ще
і не жили, здається, до пуття...
Перебираю мотлох на горищі –
куценькі віхи вашого життя.

22 Проголосовало

Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!

Подборка стихотворений по теме Перебираю мотлох на горищі - Современная поэзия. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Перебираю мотлох на горищі из рубрики Современная поэзия : Вірш, присвячений батькам. Проголосуйте за стихотворение: Перебираю мотлох на горищі

Стихотворения из раздела Современная поэзия:
  • Цеглини життя
  • Вірш про людське життя і раптову смерть. Людські літа – то є цеглини, з яких складається життя. І скотиться життя у прірву. Валентина Хлопкова.
  • Наближаючись до ювілею
  • Вірш підведення ітогів, спроба зупинитися й поглянути на власне життя перед ювілеєм. Гортаю сторінки своєї долі. Кожен вибір – це і новий вимір: кохання і призванняя, зустрічі, події в житті. Юрій
  • «Повітря димне попіл кружить...»
  • Вірш про спогади дитинства і сільського затишку, про просте й ясне життя. І це життя, просте і справжнє, Чи ще відчую я колись? Олександр Конопля.
Вірш, присвячений батькам. Современная поэзия

  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 12-01-2020
Батькам випали неймовірні складнощі й труднощі, але вони не втрачали оптимізму. Нам є в кого вчитися й чому вчити онуків. Все буде добре!
  • Александр Таратайко Автор offline 12-01-2020
Цитата: lik
Батькам випали неймовірні складнощі й труднощі, але вони не втрачали оптимізму. Нам є в кого вчитися й чому вчити онуків. Все буде добре!

Так. Все буде добре. Дякую, Юріє Валентиновичу.

---
Шановний leo, не можу відповісти на Ваше сповіщення, бо сайт свариться на велику кількість кореспонденції на Вашій сторінці. На побажання відреагував. Дякую.
  • Пугачев Евгений Валентинович Автор offline 12-01-2020
Так. Все правда. Вони багато чого пережили, але не все нам розповідали.
  • Александр Таратайко Автор offline 12-01-2020
Цитата: Svet
Так. Все правда. Вони багато чого пережили, але не все нам розповідали.

Мабуть таки не все. Були такі речі, про які їм страшно було навіть згадувати. Дякую, Євгене Валентиновичу.
  • Валерий Кузнецов Автор offline 12-01-2020
Хорошо своей правдой...
  • Феликс Николаевич Фельдман Автор offline 12-01-2020
Рвёт душу своей откровенностью и драматизмом. Но, сколько я помню своих стариков, они воспринимали всё стоически и находили радость в простых человеческих обычях. Тем и выживаемы народы.
  • Александр Таратайко Автор offline 12-01-2020
Цитата: Феликс Фельдман
Рвёт душу своей откровенностью и драматизмом. Но, сколько я помню своих стариков, они воспринимали всё стоически и находили радость в простых человеческих обычях. Тем и выживаемы народы.

Спасибо, Феликс Николаевич. Ваша правда: старшее поколение не опускало рук. Более того, многие искренне считали, что прожили прекрасную жизнь. Этим я себя успокаиваю, когда вспоминаю о родителях.

Цитата: Валерий Кузнецов
Хорошо своей правдой...

Спасибо, Валерий Николаевич. Здесь действительно ничего не нужно было выдумывать.
  • Михаил Перченко Автор offline 13-01-2020
Поразительно, но судя по комментариям остаётся только завидовать нашим старикам. А стих, Александр, чудесный! І мова дійсно українська і рима чудова і вірш вищого гатунку. А зміст влучніше і не може бути. Так тримати!!!
  • Александр Таратайко Автор offline 13-01-2020
Цитата: Михаил Перченко
Поразительно, но судя по комментариям остаётся только завидовать нашим старикам. А стих, Александр, чудесный! І мова дійсно українська і рима чудова і вірш вищого гатунку. А зміст влучніше і не може бути. Так тримати!!!

Спасибо, Михаил Абрамович.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:


   
     
Перебираю мотлох на горищі