Вареники з вишнями

      
 

Автор: Олексій Кудря


Чомусь марю роками колишніми,

Чомусь бачу немов уві сні:

Мама варить вареники з вишнями

У садку на відкритім вогні.


Пахне м’ятою і матіолою.

Вечоріє. Бреде череда.

А із неба спекотно-прозорого

Блідий місяць уже підгляда.


Десь цвіркун заливається дзвінко…

Мама миску до столу несе:

– Ось свіженькі вареники, синку,

Ти завжди їх любив над усе!..


І скраєчку сіда на ослоні

(Не хазяйка, а начебто гість),

І милується, склавши долоні,

Як синочок вареники їсть.


…Умиваюсь сльозами невтішними,

На могилу схиляючись ниць:

Хочу, мамо, вареники з вишнями,

Що в дитинстві варила колись...


Вірш мамині вареники,

вірш про вареники з вишнями.

_____________________________________

Запорізький поет Олексій Кудря

(1936–2016), працював на "Мотор-Січі"

інженером.


Вірш мамині вареники


4 Проголосовало
Избранное: стихи о маме, стихи про еду, запорізькі письменники, стихи на украинском языке, лучшие стихи, запорожские писатели
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!

Подборка стихотворений по теме Вареники з вишнями - Современная поэзия. Краткое описания стихотворения Вареники з вишнями из рубрики Современная поэзия :

Вірш мамині вареники, вірш про вареники з вишнями. Мама варить вареники з вишнями у садку на відкритім вогні. Мама миску до столу несе: ось свіженькі вареники, синку. Милується, як синочок вареники їсть. Хочу, мамо, вареники з вишнями, що в дитинстві варила колись. 

Проголосуйте за стихотворение: Вареники з вишнями

Стихотворения из раздела Современная поэзия:
  • Макітра Вірш про макітру. Сім’я макітру шанувала за ті вареники смачні, що так уміло подавала ця годувальниця сім’ї. Мені макітра шепотіла про щиру відданність свою. Стоять макітри у комоді – сімей сучасних раритет. Тепер вареники не в моді.
  • Бездушный старичок Вот, дан ему свисток С востока на восток, Где истины исток, Идти в поход на Киев.
  • "Яка це розкіш – слово «мама»..." Вірші матусі. Бачить влітку м атусю рідну у садку. Яка це розкіш – слово «мама», немов хрусткий із печі хліб. Чути сину слова від матусі: «Мій синок».

  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 20-08-2020
Це вічне й всім нам дороге, напівзабуте "на відкритім вогні".
  • Пугачев Евгений Валентинович Автор offline 20-08-2020
Так, все, зроблене руками мами, залишається найкращим в світі.
  • Павел Рыков Автор offline 20-08-2020
Очень трогательное стихотворение. На душе светлее становится
  • Геннадий Любашевский Автор offline 20-08-2020
Очень хорошую подборку Вы, Виталий Иванович, показываете нам. Спасибо! Очень трогательное стихотворение.
  • Виталий Иванович Шевченко Автор offline 20-08-2020
Дорогие ребята! Спасибо большое Вам всем!
  • Валерий Кузнецов Автор offline 21-08-2020
Прекрасные стихи!
  • Виталий Иванович Шевченко Автор offline 21-08-2020
Дорогой ВАЛЕРИЙ НИКОЛАЕВИЧ! Спасибо большое!
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: