Школа поэзии Светланы Скорик

Мамине подвір'я

      
 

Подвір’я пахне яблуками в мами,

Вона готує сушку на узвар.

Гудуть невтомні бджоли над квітками,

Збирають свій улюблений нектар.


Грайливе сонце заглядає в очі,

Промінням щедрим землю обійма.

Побільше мама насушити хоче

На зиму яблук, довга ж та зима.


Отак клопоче цілий день старенька,

В усьому їй потрібно дати лад,

Сама така худенька і маленька,

Та працьовита, начебто бджола.


Вірш мама, вірш старенька.


© Анастасия Чудакова,

картина (2017)


Вірш мама




2 Проголосовало
Избранное: стихи о маме, стихи украинских поэтов, лучшие стихи
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Мамине подвір'я - Современная поэзия. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Мамине подвір'я из рубрики Современная поэзия :

Вірш мама, вірш старенька. Подвір’я пахне яблуками в мами, вона готує сушку на узвар. Побільше мама насушити хоче на зиму яблук. Клопоче цілий день старенька, в усьому їй потрібно дати лад. Така худенька і маленька, та працьовита, начебто бджола. 

 Проголосуйте за стихотворение: Мамине подвір'я
Стихотворения из раздела Современная поэзия:
  • Вареники з вишнями
    • Вірш мамині вареники, вірш про вареники з вишнями. Мама варить вареники з вишнями у садку на відкритім вогні. Мама миску до столу несе: ось свіженькі вареники, синку. Милується, як синочок вареники
  • Світ
    • Вірш про спокій. Понад усе ціную спокій. Потрібен двір – своє подвір’я, твій особистий мікросвіт, де ти ховаєшся від бід, де в тебе є і кіт, і пес. Котик – символ спокою й порядку.
  • Скинути з пліч...
    • Вірш про тягар років. Вірш спогад про мамине висловлювання "Скинути з пліч хоч би декілька років".
  • «Шукаю, неначе диво...»
    • Вірш моє село. Шукаю, неначе диво, дорогу у те село, де мама гладить рукою півнів на рушниках. Обнявся тугий зажинок з теплим вінком пісень. Спомин, терпкий до болю, в давніх згадках і снах.
  • Село Біленьке
    • Вірш селу, присвячений рідному селу на Запоріжжі поетеси Віри Коваль. Село Біленьке, моє рідне. Там біла хата, у вишнях м’ята. Землі шматочок ховаю в душу. Того не куплять ніякі гроші.
Современная поэзия
  • Светлана Скорик Автор offline 17-11-2012
Замечательные стихи, Валентина, Вы просто молодец! Я бы только подумала над вторым "ота" - уже один раз есть "довга ж та зима", но там оно хоть звучит хорошо, а в последней строке хотелось бы одного длинного слова вместо "як ота". Я пробовала подставлять "начебто", но получается избыток шипящих звуков. Может, Вы сами найдёте синоним?
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: