Витвір генія

Крила кохання - які несуть нас у творчості

1.

Бог Сонця Ра відклав убік систр і запитально подивився на своїх доньок Маат і Серкет, що зазирнули до нього в кімнату.
- Батечку, розсуди нас, - сказала старша дочка, Серкет.
- А в чому справа? – невдоволено спитав він, хотів натішитися музикою і ось завадили.
- Прости, батечку, що заважаємо, - вибачилася середня, Маат.
- Ну, добре. – він примирився з неминучим. – Кажіть!
- Ми прийшли до тебе повідомити, що Бастет не слухається нас і пішла на Землю. – Удвох разом сказали дівчата.
Бастет була наймолодшою дочкою Ра і його улюбленицею.
- Що вона ще наробила? – у голосі в Ра пролунали погано приховані гордощі за дочку.
- Вона перетворилася у кицьку і пішла до людей, ось, - з обуренням пояснила Маат.
- Скільки разів ми забороняли їй це робити, - додала Серкет, - а вона нас не слухає!
- А що, власне, відбулося? – здивовано підняв густі брови Ра.
- Вибач, тату, але минулого разу ми її ледве врятували! – обурювалася Серкет.
- А де гарантія, що на цей раз усе буде гаразд? – колотилася Маат.
Ра подивився на своїх доньок. У середній, Маат, чорне волосся шовковистою хвилею опускалося нижче колін, приховуючи золотаву, рівну від засмаги шкіру. А у Серкет дві маленькі циці розгнівано тремтіли від слів над вузьким животиком і лоном, прихованим стрункими ногами.
Ра мимоволі замилувався своїми дочками, недаремно в нього в палаці відбою немає від молодих і не дуже богів.
- Добре, доці, - погодився Ра, - я накажу Бастет повернутися додому.

2.

Але повертатися Бастет і не збиралася. В неї був певний план. Перебуваючи у палаці і спостерігаючи за життям людей на землі, вона вирішила дещо зробити. Адже ж боги всемогутні. З нею погодився і молодий друг її, бог ручаїв, гаїв та джерел широкогрудий Рамзес, коли вона поділилася з ним своїми намірами:
- Так, ясночола, ти маєш рацію… На те ми й боги…

3.
Тутмес обережно розсунув очерет і завмер від захоплення. На берег з Нілу вийшла юна красуня, підняла з землі рушник і почала витиратися, не підозрюючи, що за нею хтось стежить із зелених хащ. Високі тугі груди, яких не торкалася чоловіча рука, довгі стрункі ноги непомітно переходили в маленьку білу сідницю, а її золотава шкіра виблискувала на сонці. Воно якраз збиралося заховатися за виднокрай і його промені поспішали один перед одним востаннє торкнутися фігури дівчини.
Тутмес необережно випростався і красуня, зойкнувши, миттєво щезла у кущах, залишивши на березі рушника.
- Не бійся, дівчинко, - позвав був Тутмес, але її і слід пропав. Неподалік Ніл байдуже котив свої води і настирний вітерець пригинав очерет до землі але дівчини ніде не було видно. Тутмес підняв рушник, хотів вже повертатися до себе та побачив біля самої води кицьку. Вона подивилася на Тутмеса великими зеленими очима і щось йому нявкнула.
Він підняв її на руки, цмокнув у мордочку, спитав:
- Ти тут нікого не бачила? Отаку красуню, як ти.
Кицька вмостилася у нього на руках, притислася до грудей і замуркотіла собі.
- Ну, добре, - вирішив Тутмес, - пішли до мене. Що тобі тут робити одній на березі?

4.
А на будівництві піраміди його вже виглядали. Раби доставили нову партію кам`яних брил і чекали розпоряджень. Тутмес показав де їх розмістити, потім вибрав серед них брилу, яка йому найбільше сподобалася і наказав рабам занести її в поховальну камеру та поставити зліва від входу. Підняв високо смолоскип, освітлюючи кімнату, і залишився задоволений побаченим. Доторкнувся легенько до брили, відчуваючи її потаємну міць: ось на неї і викарбує дівчину, яка зустрічає появу бога Ра.
Саме ту, яку він сьогодні побачив на березі Нілу. Отак буде стояти, а плечі поверне до виходу. Він почав стісувати поверхню, залишаючи випуклість там, де буде знаходитися дівчина. Відчув, як хтось притулився до його ноги. Подивився униз і побачив кицьку.
- Почекай, - сказав він їй, - зараз підемо.- І знову заходився відбивати каміння. Почув за спиною голоси,озирнувся і побачив, як по тунелю йшов жрець Амазасп, а за ним, намагаючись не відставати, майже біг джура із смолоскипом в руці.
- Прийшов подивитися, що ти вже зробив, - сказав жрець.
Тутмес взяв і собі смолоскипа і почав освітлювати стіни, знайомлячи поважного гостя із своїм задумом. Жрець довго стояв біля статуї бога Ра, пильно вдивляючись в знайомі контури постаті божества, його вбрання, вираз обличчя, потім сказав:
- Добре, але треба посилити відчуття вічності. Все минає, підем і ми, а вони, - і він кивнув на богів, що скупчилися біля Ра, - залишаться назавжди.
- Так, так, - погоджувався Тутмес, він і сам відчував, що ще не все відтворив з того, що задумав.
Коли жрець вже збирався йти, прибіг ще один джура і доповів, що привели нову партію рабинь, хай Тутмес піде і на них подивиться. Тутмес підхопив кицьку і пішов слідом за Амазаспом. Потім довго ходив навколо рабинь, але ні одна йому не сподобалася. От якби оту зустріти, що була на березі Нілу!

5.

- Розумієш, кицю, в неї така гарна, така божественна постава! – казав Тутмес у себе вдома ввечері, лаштуючись до сну. Вона сиділа на підлозі біля нього і коли він заснув, тихенько вийшла з кімнати.

6.

Вранці, коли сонце піднялося над Нілом, Тутмес виявив, що киця десь поділася і скільки він її не гукав, вона не обізвалася. Повернувшись до поховальної камери, почав знову чаклувати над стінкою, де він намітив помістити дівчину, що зустрічає бога Ра.
Від роботи відірвали тільки тоді, коли повідомили, що знову привели рабинь. Вийшов на поверхню і побачив невеличкий гурт сполоханих жінок. Велів їм стати в один ряд і помітив, що крайня праворуч та сама, яку він зустрів на березі Нілу.
- Господи! Як я тебе довго чекав! – сказав Тутмес, взяв її за руку і повів за собою. Поставив біля брили, повернув її плечі, відійшов, трохи підняв підборіддя, так, тепер краще, і заходився біля брили. Для захопленого роботою Тутмеса час швидко минав, не помітив, як знову настав вечір.

7.

Ввечері дома, його чекала киця.
- Я сьогодні, нарешті, знайшов її! - Зраділо розповідав Тутмес своїй пропажі, яке його уважно слухала.

8.

Так пройшов цілий тиждень, вдень вдивлявся у красуню, а ввечері розповідав усе своїй киці.

9.

І ось настав день, коли стіни в поховальній камері були готові, прийшов жрець Амазасп і залишився задоволений. Дивно, що саме в цей день кудись поділася дівчина і зникла кицька. Більше він їх ніколи не зустрічав. Тутмес так і не здогадався, хто саме приходив до нього.

10.
А людство ось уже сто років милується жінкою із гробниці в Саккара. Стоїть вона, тримаючи квітку лотоса в руках, красиві круглі груди виглядають з-під одежі, вся її струнка фігура трошки напружена(Тутмес так і не зміг заставити дівчину розслабитися), вона прислухається до нечутної музики, яка не долинає до нас.
Стоїть вона отак уже цілих шість тисяч років, уособлюючи собою вічність, чого саме і вимагав від Тутмеса жрець Амазасп.

13.11.2003 р.
Не забывайте делиться материалами в социальных сетях!
Избранное: мифы и легенды
Свидетельство о публикации № 18611 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...

  • © shevchenko :
  • Рассказы
  • Читателей: 306
  • Комментариев: 9
  • 2021-04-01

Стихи.Про
Крила кохання - які несуть нас у творчості
Краткое описание и ключевые слова для: Витвір генія

Проголосуйте за: Витвір генія


    Произведения по теме:
  • Витвір генія
  • Боги і творці Давнього Єгипту. Тільки творці це бачать! Юна красуня богиня і художник. В палаці відбою немає від молодих і не дуже богів. Боги спостерігали за життям людей на землі і підказували
  • Назустріч своєї долі
  • Назустріч своєї долі...
  • Сон у руку
  • В пошуках рідної душі. Віталій Шевченко.

  • Светлана Скорик Автор на сайте 1-04-2021
Дорогой Виталий Иванович, с днём рождения!
И пусть к Вам приходят такие удивительные сюжеты, очаровывающие добротой и дыханием мифа и тайны!
Здоровья, душевной гармонии, сил и тяги к прекрасному!
  • Татьяна Гордиенко Автор offline 1-04-2021
Я Вас от души поздравляю!!! Здоровья и новых творческих озарений!
  • Автор offline 1-04-2021
Присоединяюсь к поздравлению! Всех благ Вам, Виталий Иванович!
  • Александр Таратайко Автор offline 1-04-2021
Приєднуюсь до поздоровлень. Дай Боже Вам, Віталіє Івановичу, здоров'я і довгих років щасливого життя.
  • Натали Автор offline 1-04-2021
Вельмишановний Віталіє Івановичу, приміть мої щирі вітанна з днем народження!
Здоров'я, наснаги, натхнення, безмежної свободи самовираження та довгих, щасливих років життя!
  • Маргарита Мыслякова Автор offline 2-04-2021
С днем рождения, дорогой Виталий Иванович! Пусть Ваш пытливый ум радует нас долгие годы!
  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 2-04-2021
З Днем Народження шановний Віталій Іванович! Хай все буде добре! Здоровя, натхнення, удачі!
  • Инга Рубцова Автор offline 2-04-2021
Шановний Віталій Іванович, з днем народження Вас! Радості, миру та натхнення!
  • Виталий Шевченко Автор offline 3-04-2021
Дорогие мои! Каждое Ваше слово, доброе и красивое, легло мне в душу, Ваши искренние чувства мне дороги, Вы, молодые и красивые, рядом со мной, это непередаваемое чувство любви и признательности ко всем Вам. Пусть и дальше Вы будете такими же добрыми и красивыми! Спасибо Вам всем!
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: