Шукачі скарбів. Про скарбошукацтво та розкопку курганів і могил на Огузі. Кургани і могили здавна використовували сучасники як примітне місце, де можна було заховати скарби. Періодично хтось щось копає на території Огузу. Досить глибоко злодії копали Південний курган за Нижніми Торгаями.Спершу наведу кілька фрагментів з переписки Ю. В. Болтрика та голови райвиконкому М. Г. Приходько.
"Пишу Вам по поводу Огуза, может что-то Вы знаете и сами. Но изложу по порядку.
После длительной переписки с просьбами выделить деньги на Огуз, их дали в прошлом году, в конце года, и перевели на счет колхоза им. Кирова – с целью окончательно восстановить насыпь. В середине ноября прошлого года или в начале декабря… я был в Ниж. Серогозах полдня. За это время успел договорится, что насыпать будет «сельхозхимия» – на полгода работы. Работы должен был возглавить Виктор Никитович Черемисин, тот бульдозерист, что и раскопал Огуз…
Все складывалось наилучшим образом. И вот на днях я получил письмо от жены Черемисина, что он внезапно умер 16 декабря.
…У меня такое чувство, что со смертью Черемисина все остановилось – в «сельхозхимии», по-моему, нет таких честных и обязательных людей.
Меня беспокоит настроение в райисполкоме и в Херсоне обществе охраны памятников – они хотят просто разровнять обвалы и не насыпать курган, и будет очень жаль, если так случится".
16.02.1985. Ю. В. Болтрик.
"На восстановление кургана Огуз выделено 30 тысяч рублей, которые перечислены колхозу им. Кирова, на чьей территории находится этот курган.
В декабре месяце начали проводить земляные работы – два бульдозера из «Сельхозхимии». На одном из них работал опытный механизатор Виктор Никитович Черемисин. Недели две они напряженно работали, нагортали землю на курган все выше и выше. Когда проверяющие приезжали к ним и спрашивали, чем они руководствуются в деле восстановления кургана, то Черемисин отвечал, что их проинструктировал научный сотрудник Академии Наук УССР тов. Болтрик Ю. В.
16 декабря Черемисин В. Н. внезапно умер. После этого один бульдозер «Сельхозхимии» продолжал работать, и один бульдозер направился в колхоз им.Кирова.
…Они также продолжали насыпать землю на курган. Выполнен объем работ всего на сумму 8 215 р. Но в начале января погода резко переменилась – выпал большой снег, и работы прекратились. Весна у нас оказалась затяжной. В конце марта снег внезапно растаял, а земля была мерзлая, поэтому большинство хозяйств и сел района подверглись наводнению, в т.ч. участок вокруг кургана залило водой.
В настоящее время можно приступить к работе на кургане. В райисполкоме решается вопрос на днях направить 1-2 бульдозера из «Сельхозхимии» и один из колхоза им. Кирова".
Н. Г. Приходько.
За легендою, Черемісін В. М. помер за важелями бульдозера при підйомі на верхівку Могили. До кінця відновлення кургану так і не було завершено.
На цьому можна було б поставити й крапку. Та мене цікавило питання: а скільки ж років було загиблому? І врешті я дізнався, що Віктор Микитович народився 28.07.1939 року. Тобто його життя трагічно обірвалося в 45-річному віці. Офіційна причина смерті – ішемічна хвороба серця – привілей людей похилого віку. Тобто тракторист помер за кермом від раптової зупинки серця. Хтось у Небесній Канцелярії просто натиснув кнопку, і серце зупинилося. Що це – випадок чи попередження?
Хвороба скарбошукацтва.
Могили здавна використовували сучасники як примітне місце, де можна було заховати скарби, особливо в періоди великих потрясінь та негараздів, на які так багата наша історія.
Років п'ятнадцять назад до мене завітало два чоловіки поважного віку з Каховки. Вони шукали курган по дорозі між Сірогозами та Калгою (Дружбівкою). На сучасній дорозі такого кургану немає. Як я зрозумів, мова йшла про могилу Батову, поряд з якою проходив старий шлях на Калгу. З подальшої розмови виявилося, що їхній дід чи прадід, помираючи, розповів онукам, що колись він чумакував і закопав скарб в цій могилі. Дядьки до мене більше не повернулися, й чим закінчились їхні пошуки, мені невідомо.
Ще раніше до мене звернувся за допомогою колега з Першопокровки. До нього теж звернулися якісь приїжджі скарбошукачі й хотіли відшукати якийсь курган, але з їхніх слів ми так і не зрозуміли, про яку могилу йде мова. Вони зникли безслідно.
Періодично хтось щось копає на території Огузу. Але там давно вже все перекопано й пересіяно, й можна знайти хіба що кулю або гільзу чи радянський п’ятак. Досить глибоко злодії копали Південний курган за Нижніми Торгаями. Свого часу, ще в радянські часи, своїми розкопками «прославилися» іванівці. Керував ними історик за освітою, член райвиконкому. За що й отримав своє.
Іще про скарбошукачів і містику: Містика могил
Не забывайте делиться материалами в социальных сетях!
