Школа поэзии Светланы Скорик

"О, доля рiдної землi..."

      
 

О, доля рiдної землi,
навiщо ти змiнила колiр?
Чи то милiше янкi, долар,
а рiднi люди – москалi?

О, добра земленько, чому?
Тебе ж ненавидять в Європi.
Там скрiзь холоп ще й на холопi.
Куди несеш себе, кому?

Згвалтують хату i рiдню.
Мiркуй, чого катам ще треба?!
Води, вугiлля та вогню,
зерна пiд теплим синiм небом.

Навiщо все це вiддаєш,
не залишаючи й краплини?
До тебе, ладо, серце лине,
а ти його не впiзнаєш.

Скажи, як жить на самотi,
а до верби і не припасти?
В одне, скажи менi, як скласти
такi яскравi та простi

поняття: батьківський порiг
i те, що я тепер нон грата?
I рве душа, як та граната.
О, Боже, чом Ти не зберiг...

Вірш рідній землі





1 Проголосовало
Избранное: стихи про Украину
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме "О, доля рiдної землi..." - Современная поэзия. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения "О, доля рiдної землi..." из рубрики Современная поэзия : Вірш рідній землі. Про батьківщину, яка обрала віру ненависті. О, доля рiдної землi, навiщо ти змiнила колiр? Чи то милiше янкi, долар? Тебе ж ненавидять в Європi. Куди несеш себе, кому? До тебе серце лине, а ти його не впiзнаєш, і рiднi люди – москалi. Як жить на самотi? Де батьківський порiг, я тепер нон грата. Проголосуйте за стихотворение: "О, доля рiдної землi..."
Стихотворения из раздела Современная поэзия:
  • "Матiнко рiдна..."
    • Стихи май страх боль. О, Боже свЯтий, терпiння дай мені в цій страхом цветущий май. У мене серце клекоче - жах, а на душі сніжно-сірий прах.
  • "Бог ніколи не спить..."
    • Вірш загиблому синові. Ти, мій сину, тепер біля Бога, де ні болю, ні сліз, ні тривог. Ми тут, на землі, що її ти завчасно покинув, а надворі зима – і війна. Хвиля смутку гіркого. Ти приходь хоч у
  • Взорвался город
    • Стихи о бойне, ненависть стих. Как же нам, причастникам Любви, перенести невыносимость бойни? Убийца наш, скажи, тебе ли надо не жить под небом? Над очами очерчен ненависти круг. Взорвался город
  • Жіноча доля
    • Вірш про призначення жінки, про її високу місію в житті. Жіноча доля непроста. Душа жіноча незбагненна. Валентина Хлопкова.
  • Я за тобою йду наосліп
    • про любов, сподівання і дива
Современная поэзия
  • Татьяна Гордиенко Автор offline 1-11-2022
Светлана, исправь, пожалуйста, i на нужную букву. Нет у меня укр.алфавита.
  • Татьяна Гордиенко Автор offline 2-11-2022
Спасибо, Светочка!
  • Светлана Скорик Автор offline 2-11-2022
Замечательные стихи. Я только кое-где поправила, ты увидишь.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: