"Бог ніколи не спить..."

      
 

* * *


Бог ніколи не спить.

Ти ж, мій сину, тепер біля Бога,

У безмежжі світів,

Де ні болю, ні сліз, ні тривог.

Там і вічність, і мить,

І між зір кам`яниста дорога,

У безсонні святім

Там панують Перун і Сварог.


Як ми тут, на землі,

Що її так завчасно покинув?

Та нічого, живі,

Хоч надворі зима – і війна…

Крізь вселенські жалі

Знов іду я до тебе, мій сину,

По замерзлій траві,

Щоб набутись печаллю сповна.


Вік людський – як ріка,

Що гойдає печалі роками

І кружляє-несе

Найболючіше – до забуття.

Хвиля смутку легка,

Вже крізь сльози всміхається мама…

Забувається все,

…А без тебе життя не життя.


Вірю, прийде весна,

Будуть радощі і перемоги,

Згине смуток гіркий –

Час у щасті безмежному жить…

Ти приходь хоч у снах,

Сину мій… Ти тепер біля Бога.

Очі неба – зірки.

Люди сплять. Бог ніколи не спить.


04.12.2023


Вірш загиблому синові


Вірш загиблому сину




2 Проголосовало
Избранное: стихи умершим
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!

Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме "Бог ніколи не спить..." - Современная поэзия. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения "Бог ніколи не спить..." из рубрики Современная поэзия :

Вірш загиблому синові. Ти, мій сину, тепер біля Бога, де ні болю, ні сліз, ні тривог. Ми тут, на землі, що її ти завчасно покинув, а надворі зима – і війна. Хвиля смутку гіркого. Ти приходь хоч у снах, сину мій.

Проголосуйте за стихотворение: "Бог ніколи не спить..."

Стихотворения из раздела Современная поэзия:
  • "Яка це розкіш – слово «мама»..."
  • Вірші матусі. Бачить влітку м атусю рідну у садку. Яка це розкіш – слово «мама», немов хрусткий із печі хліб. Чути сину слова від матусі: «Мій синок».
  • Сива птаха
  • Вірш про довічну розлуку матери з сином, про плач над труною. Б’ється птахою сивою стара матір над сином. Обіймає труну. Валентина Хлопкова.
  • Пам'яті Юлії
  • Вірш летять лелеки. Летять із вирію лелеки, ніщо не згине в небуття. Це безкінечний ланцюжок життя. Вони із нами, доки ми живі.
  • Останні дні
  • Вірш літні люди, вірш дідусь. Не цікаві люди літні гостям, сусідам і рідні. Скубемо невпинно пам'ять, неначе в ній сховали щось. Вже ніхто не запитає: – Тобі не холодно, дідусь? Ми все ще здатні
  • "У тім селі між річкою і гаєм..."
  • Вірш про дитинство у селі. У тім селі між річкою і гаєм вже мало хто пригадує мене. Там життя було зелене, а сам я був несмілим хлопчаком. Мама з татом ще були щасливі, закохані, здорові і живі.
Современная поэзия

  • Радислав Власенко-Гуслин Автор offline 21-12-2023

Боже,Боже! Дай Вам, Іріно, сили від Бога! Боляче дуже. 

  • Ирина Черепенина Автор offline 21-12-2023

Дякую, пане Радиславе. Це справді боляче... 

  • Светлана Скорик Автор offline 22-12-2023

Очень жаль молодой потерянной жизни... Я Вам глубоко сочувствую, дорогая Ирина!

Сейчас главное – не ожесточиться против людей и не разлюбить жизнь. Постарайтесь принять наше тепло, мы все относимся к Вам с любовью и поддержкой.

  • Татьяна Гордиенко Автор offline 23-12-2023

Дуже боляче... Спiвчуваю.

  • Ирина Черепенина Автор offline 23-12-2023

Дуже дякую всім, хто так тепло і щиро відгукнувся на цю поезію... Тут ідеться не про мою власну дитину - це про єдиного сина моєї однокласниці, якого нещодавно не стало під Бахмутом, і про всіх інших синів нашої прекрасної країни, які полягли у цій війні... Дуже, дуже дякую всім...

 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: