Дім

Дім – не хата, не квартира.

В нім багато друзів милих.

Дім палає, мов багаття,

І збирає він усіх

Друзів, рідних і близьких.

Дім – подвір’я, де не тісно,

Де всім весело і смішно,

Там де можна посидіти,

Просто так погомоніти

Не чекаючи причин,

Щоб зібратися усім.

Дім – це двір, твоє подвір’я,

Де так гарно в надвечір’я,

Де так гамірно весною,

Тихо й сніжно там зимою.

Там ранкове ясне сонце

Зразу загляда в віконце,

Сонце зраночку вітає

І добраніч нам бажає.

...Хата збереглась, а дім

На жаль, ворог розбомбив.

Ми не можемо зібратися,

Посидіть, поспілкуватися.

Все це треба пережити

Й Бога лагідно молити.

Все минає, й це мене –

Свій до свого, по своє.

Знов прийде!..

Вірш подвір’я