Кубелечко

Кубелечко-кубло,

Який широкий світ,

Та все моє добро

І залишок всіх літ –

Оце моє кубло,

Де я, немов ведмідь,

В барлозі цій заліг:

Всім мудрецям привіт!

Кубло, кубельце і кублище,

Нехай навколо вітер свище,

Та я сховаюсь в свій барліг,

Ніхто щоб витягти не зміг.

Неначе равлик в своїй мушлі,

Я пережду часи пекучі,

Оцей скажений дикий світ

Для нього я знайшов одвіт:

Це власна хата, власний дім

Тепло і затишок у нім.

Маленький та вузенький дворик на горі

А який чудовий з нього краєвид:

Пам'ять моїх юних тих далеких літ,

Шле з моєї юності привіт.

У ньому небо, люди та рослини

І зверху сонце – світ єдиний.

Пливе луна – відлуння фараонів

І звідти нам просочується голос

Старих віків,

Де теж любов і спів.

В нас пам'ять пройдених віків

Із глибини наш гордий спів.