Світ

* * *

Є світ реальний і віртуальний,

В якому жити ще треба вміти.

Та він розлогий, і він багатий,

І він чимало ще може дати.

А я як вроджений філософ

Понад усе ціную спокій.

Коли приходить надвечір’я,

Потрібен двір – своє подвір’я,

Свій, хай маленький, світолад,

Як навколо вітри шумлять.

Твій особистий мікросвіт,

Де ти ховаєшся від бід,

Де в тебе є і кіт, і пес,

Де свій ти маєш інтерес.

* * *

Обростаєм ми речами,

Ніколи прийти до тями,

Навколо один непотріб,

А в кутку дрімає котик.

Символ спокою й порядку,

Вранці зробить він зарядку

І полежить до обіду,

Коли смачно він посніда.

І, доспавши до вечері

Лапкой відчиняє двері,

І тихенько натякає,

Що поїсти він бажає.

Влітку він стрункий, худенький,

Ну, а на зиму справненький.

Вірш про спокій

Ще вірш про спокій