Нове покоління

     Нещодавно в комерційному гастрономі «Торро» спостерігав таку сценку.

     Двоє піддатих чоловіків у відділі, де продаються солодощі, роздивлялися, що б купити собі на закуску. На них дивилося з усіх боків ціле море різних наїдок: тістечка, печиво, цукерки, рулети з повидлом, медом і маком, шоколадки, торти.

     А вони знизали плечима один до одного, мовляв, не підходить, і більш рішучий звернувся до продавщиці:

     – Сто грамів «подушечок» !

     Колись після війни ці «подушечкі» були єдиними цукерками у всіх крамницях країни – від Карпат і до Тихого океану. Старше покоління пам’ятає, які то були чудові ласощі!

     Але продавщиця, молода дівчина, цим не переймалася, вона відрізала:

     – Нема!

     Чоловіки, потупцювавшись біля вітрини, глянули ще раз на те диво, що було навколо них, і пішли собі. До повного кайфу їм не вистачало тільки отих цукерок.

     Але «подушечкі» таки були на вітрині, я їх розгледів, – мабуть, продавщиця не знала, що це таке. Нове покоління!

         25.04.2004 р.