Школа поэзии Светланы Скорик

Літа

      
 

Вже на зиму літа повернули мої,
Плечі холодом час огортає.
Не хвилюють мене, як було, солов’ї,

І у снах більше я не літаю.


Вже і діти живуть самостійним життям,
І онучок гукає «Бабуню!»,
А у мене з’явилось таке відчуття,

Що мого це дитинства відлуння.


Пригадалися ті неповторні часи,
Що покрились туманів роками,
І почулися знов дорогі голоси

Дідуся, і бабусі, і мами.


Запобіглива пам’ять малює мені
Краєвиди, що гріють донині:
Ось Богдан з булавою на білім коні,

Володимир з хрестом на вершині.


Ніби птах над Подолом – Андріївський храм,
Світлий задум самого Растреллі.
Він стоїть, непідвладний рокам і вітрам,

І вслухається в спів менестрелів.


Не злічить на узвозі Андріївськім їх,
Сяють золотом храми Подолу –
Цей незмінний з прадавніх часів оберіг,

Що ні разу не зрадив ніколи,


Боронив від чужинців лихої орди
Рук людських віковічне творіння.
І, де б я не була, лину в думках сюди,

Де моє залишилось коріння.


Налягають все дужче на плечі літа,
Їх, неначе сторінки, гортаю,
Та незмінно потрібна душі висота,
Хоч у снах більше я не літаю.
1 Проголосовало
Избранное: стихи про архитектуру стихи воспоминания
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Літа - Городская поэзия. Краткое описания стихотворения Літа из рубрики Городская поэзия : Вірш про києвські храми, про пам’ятки часу. Не злічить на узвозі Андріївськім їх, Сяють золотом храми Подолу. Валентина Хлопкова. Проголосуйте за стихотворение: Літа
Стихотворения из раздела Городская поэзия:
  • Одеса
    • це ода Одесі
  • «Повиростали швидко діти...»
    • Вірш про місто і село, про життя на землі. А ви живіть тут, у «хрущовках», чи думайте, що живете, купуйте їжу в упаковках та уявляйте, що їсте. Микола Панасенко.
  • Вулиця мого дитинства
    • Вірш про рідну вулицю, про рідне село, про дитинство. Текст пісні. Ця вулиця рідна, знайома Мене, як в дитинстві, веде Додому, до рідного дому. Віра Коваль.
Городская поэзия
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: