Анатолий Тарасовский

Розмова про мову

Зрештою, коли розмова свійська,

Я відвертим буду залюбки.

Визнаю, близька мені російська,

Бо вивчав ще у шкільні роки.

Де б не їздив, по яких країнах,

Поряд чи у дальній далині,

Рідна мова, рідна Україна

Піснею відлунюють мені.

Мелодійна, ніжна і прозора,

Як почую – серце защемить!

І такі далекі рідні зорі

Ніби стануть ближчими на мить...

Кожному під сонцем вдосталь місця,

Кожній з мов однакові права –

І лунають на бульварах міста

Їх чужі, незвичні нам слова.

Не біда, що так незрозумілі,

Справа інша – те, що кожну з них

Усі разом зберегти зуміли,

І окремо – всяк свою зберіг.

І нема, кажу без передмови,

В тому ні обмежень, ані меж.

Хоч шаную українську мову,

Але інші поважаю теж –

Рівно як німецьку, так французку.

Та чи є вона, ота межа?

Навіть те, що «думаю по-русски»,

Аж ніяк мені не заважа.

Ну а втім, коли потрібно буде,

І англійську вивчу, і іврит...

Їх багато утворили люди

До Христових двох тисячоліть.

І китайську вивчу, і арабську,

Навіть ту, якої вже нема...

Зневажаю тільки мову рабську,

Тому що в рабів вона – німа.

3 Проголосовало

Избранное: стихи на украинском языке, стихи украинских поэтов

Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!

© Анатолий Тарасовский :
Гражданская лирика
У стихотворения 3 806 читателей.
Комментариев: 3
2013-07-06

Подборка стихотворений по теме Розмова про мову - Гражданская лирика. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Розмова про мову из рубрики Гражданская лирика : Вірш про мови. Рідна мова, рідна Україна піснею відлунюють мені. Анатолій Тарасовський. Проголосуйте за стихотворение: Розмова про мову

Стихотворения из раздела Гражданская лирика:

Рідна мова

Вірш про рідну мову, без якої народ уже не народ. Рідна моя мова, мова українська. Рідна моя мова, в серці українця музикою слова. Валентина Хлопкова.

Братерство

Вірш про мову. Мені приємно, що на світі існує й ще чиясь прекрасна мова. І, мабуть, від того вона казкова, що кожному дозволена. Хай буде на землі менш людської крові і свари.

Две реки / Дві ріки

Стихи о двуязычии. Вірш про красу українських слів і єдність українців. Мене підхопить моя рідна мова. Ніка Вербинська.

"Ти знову мені кажеш, що – брати..."

Вірш про розбрат між братами і Божий Суд. Ти знову мені кажеш, що – брати, обнімося, як пройде колотнеча... У Божий Суд я вірю. У розплату. Бо Каїн теж був Авелю за брата.

Воліємо до волі

Вірш про Україну і волю. Волаємо, воліємо до волі. Разом, але по волі, без примусу. Не потугом, нахрапом, а поволі, ще й повагом ми сієм волі зорі.

Гражданская лирика

Лео 8-07-2013

Шановний Анатолію. Як Ви дивитесь на те, щоб якось трохи змінити рядок:
"Усі разом зберегти зуміли...".
Я не впевнений - можливо в діалекті в слові __ у с і __ може бути наголос на _у_? (Чи не згодиться "всі ми"?). Дякую ґречно.

Анатолий Тарасовский 8-07-2013

Шановний друже. Спасибі, що звернули увагу на вірш. Щодо зауваження - згоден, може, так було б правільніше, Зміст при цьому не зміниться, але це натякає на якусь конкретику, бо "всі МИ". А "усі" - більш загальне.Бо це не тільки від НАС залежить. На мій погляд. В усякому разі - дякую за увагу.

Инга Рубцова 6-09-2014

Дякую і приєднуюсь. Згадався вірш Павла Глазового "Про Льову і россійську мову".

Цитата: Анатолий Тарасовский

І китайську вивчу, і арабську,
Навіть ту, якої вже нема...
Зневажаю тільки мову рабську,
Тому що в рабів вона – німа.

Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail: