Алекс Гинсбург

«Брати мої по літері...»

Брати мої по літері

і сестри-поети,

чи й справді ви живі люди,

чи тільки портрети?

Шановні, відкрийте серце,

як не бачуть очі,

бо здається, ви живете

у темряві ночі.

Про що думки, що пишете,

головне, для кого? –

самі себе читаєте

та славите Бога.

Вибачайте, шановані

майстри одне одним,

не хотів вас образити

ані словом жодним.

Воно, може, і то правда,

що життя є гарне,

але все ж таки не схоже

на ваші книгарні.

2 Проголосовало

Избранное: стихи о поэтах, стихи о поэзии

Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!

© Алекс Гинсбург :
Стихи о поэзии
У стихотворения 2 679 читателей.
Комментариев: 3
2013-08-10

Подборка стихотворений по теме «Брати мої по літері...» - Стихи о поэзии. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения «Брати мої по літері...» из рубрики Стихи о поэзии : Вірш про поезію, відірвану від народа та його справжнього життя. Воно, може, і то правда, що життя є гарне, але все ж таки не схоже на ваші книгарні. Микола Панасенко. Проголосуйте за стихотворение: «Брати мої по літері...»

Стихотворения из раздела Стихи о поэзии:

Творча кузня

Вірш про втілення слова в дію. У творчій кузні, де спекотно, душно, виковую із думки слово слушне. Так сила слова втілюється в дію. Валентина Хлопкова.

Життєва канва

Вірш про те, як заповнюється малюнками життєва канва. Я віршами канву свого життя гаптую. Бо кожний вірш – це штрих, мого життя картинка. Валентина Хлопкова.

Витік

Вірш про те, як змінюємося ми і повсякдення, як відходять у далину різні події, та в пам'яті незмінно живе спогад про рідні місця, дорогі кожному з нас."І мерехтить здаля той витік, де моє

Дорога

Вірш про творчість. "Іду - розмотую дорогу.А, може, крізь поневіряння ввійду я в словотворчий храм?" Валентина Хлопкова.

Тягар

Вірш про хрест поезії, яка не потрібна сучасності, як і справжнє Диво. Поезія, кому ж вона потрібна тепер, в часи всесвітньої брехні. Мій другий вірш українською мовою. Не судити грізно.

Стихи о поэзии

Татьяна Осень 10-08-2013

Цікавий вірш, Микола Павлович.
У передостанній строфі, вважаю, вкралася помилка. По тексту треба "...не хотів вас образити ані словом жодним.", тобто - обидеть, а не "зобразити" - изобразить. Зайва літера "з", чи не так? З повагою. Тетяна.

Николай Панасенко 10-08-2013

Принимаю, Татьяна, буква лишняя. Спасибо за внимание. Перемудрил.

Светлана Скорик 11-08-2013

Точно, Николай Павлович, так и есть! Друг друга читаем, друг друга ценим, читатель в своей основной массе нас и не знает. Горько, но истинно. А "книгарні" у разных авторов - разные. У кого-то вполне жизненно и правдиво, у кого-то - сплошной библейский рай. А "известность" (если это можно так назвать) - одинаковая и у тех, и у других.

Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail: