Школа поэзии Светланы Скорик

Маленька людина

      
 

Мене вчили з дитячого віку,
що немає ні чорта, ні Бога,
що я в світі прекраснім, великім
абсолютно не значу нічого.
Ти, казали, маленька людина,
не висовуйсь, живи собі тихо,
знай мовчи та все гни свою спину,
і тоді ти не знатимеш лиха.

Приспів:
Це неправда, що в світі я не варт ні гроша.
Я маленька людина, та велика душа.
Нелегка нехай ноша – йди вперед і не гнись.
Щось прекрасне створити я на світ народивсь.

Я так пристрасно вірив тій мові,
бо мале в мене все: і кімната,
і турботи мої дріб’язкові,
і така невелика зарплата.
І на кухні тісній вранці рано,
де удвох розминутися важко,
їм малий бутерброд на сніданок
і п'ю чаю маленьку чашку.

Приспів.

Хтось за мене вирішує всюди,
що корисне мені, а що шкодить.
Є великі для цього в нас люди,
їм не треба на те моя згода.
Чи живий я, бува, забувають,
чи життя вже на прах все змололось.
Лиш на виборах знову згадають,
бо тоді їм потрібен мій голос.

Приспів.

Маю голос



3 Проголосовало
Избранное: гражданская поэзия, тексты песен
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Маленька людина - Гражданская лирика. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Маленька людина из рубрики Гражданская лирика : Вірш пісня про маленьку людину, яка має голос і душу. Я маленька людина, та велика душа. На виборах згадають, бо їм потрібен мій голос. Проголосуйте за стихотворение: Маленька людина
Стихотворения из раздела Гражданская лирика:
  • Балада про солдата
    • Вірш про воїнську славу і офіцерську честь. Син мене здивував – офiцером, мовляв, хоче стати. І що знову таки офіцерська відродиться честь.
  • Пісні про острів Хортиця
    • Вірші про острів Хортиця, про його красу й славетну історію. Цикл пісень. Стежка на Хортиці, стежка на Хортиці... Може, до себе прийдеш ти по ній. Віра Коваль.
  • Две реки / Дві ріки
    • Стихи о двуязычии. Вірш про красу українських слів і єдність українців. Мене підхопить моя рідна мова. Ніка Вербинська.
  • Голос крови
    • Стихи о привязанности к родным местам, о любви к Запорожью. Властно кличет меня голос крови, Но всегда почему-то сюда. Евгений Гринберг.
  • «Вітер – так собі проповідник...»
    • Вірш примарні мрії. Мрії прекрасні, але ж примарні, як воля для полонених. Навіщо ж ти задурив їм верхівки? Тепер не влаштовує їх власна домівка, подавай на блюдечку чудеса чужоземні, райські хащі,
Гражданская лирика
  • Валентина Хлопкова Автор offline 25-11-2014
Віро, в усьому згодна з тобою.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: