Брошенная роза стихи. Последнее свидание стихи. На асфальта рамке траурной вянут розы, кем-то брошены, красота их припорошена. Погибают розы красные, позабытые, печальные, как желания напрасные, знак свидания прощального. Чьи-то души искалечены, ожидания утрачены.

• 1
• Читателей: 2 958 комментарии:

Вірш про чекання зустрічі з дорогою людиною. Не іду, а лечу я на зустріч до тебе... Побачимось ми за хвилину одну. Валентина Хлопкова.

• 0
• Читателей: 3 906 комментарии:

Вірш про хмаринку. Напрочуд красива хмаринка була. Валентина Хлопкова.

• 0
• Читателей: 4 608 комментарии:

Стихотворение о разлуке. Вновь период разлук и потерь на холсте моей жизни возник. Валентина Хлопкова.

• 0
• Читателей: 2 852 комментарии:

Стихи о летнем вечере, о ловеласе ветре, его ухаживаниях за юной вишней. Лишь гуляка-ветер, ловелас седой, нежно гладит ветви вишни молодой. Валентина Хлопкова.

• 3
• Читателей: 3 336 комментарии:

Вірш про те, що між  поколіннями немає порозуміння через вікові бар'єри. Все пояснюю, як умію, Тільки бачу – не розуміють. Валентина Хлопкова.

• 2
• Читателей: 2 961 комментарии:

Вірш про відчуття, викликані спекою. Спека. Все в німій покорі завмирає. Спрага. Валентина Хлопкова.

• 7
• Читателей: 3 355 комментарии:

Стихи о чувствах, переживаемых влюблёнными людьми, о любви и боли. Боль и любовь, любовь и боль, дано им миром править вечно. Валентина Хлопкова. 

• 2
• Читателей: 4 344 комментарии:

Стихи о шторме. Появились после увиденного шторма на море. Море ревет и ярится, как раненый зверь. Валентина Хлопкова.

• 4
• Читателей: 11 106 комментарии:

Вірш моє дитинство. Тут дитинства мого залишились сліди, і тому мене пам’ять вертає сюди. Тут колись народилась і виросла я, і сюди повертаюсь я знову і знов. Обніму всіх живих, а померлим вклонюсь. Давно вже чекає на мене рідня.

• 4
• Читателей: 3 491 комментарии:

Вірш-роздум про людські бажання та можливості. Адже, головне зрозуміть, що можеш, а що непідвладне зусиллям твоїм. Валентина Хлопкова.

• 0
• Читателей: 2 543 комментарии:

Вірш про почуття, викликані криком ворона. Наіщо чорний ворон крячеш ти під моїм вікном? Валентина Хлопкова.

• 0
• Читателей: 3 191 комментарии:

Стихи о безжалостных мельничных жерновах под названием Суд. Суды, пересуды, судилища... Искромсанных судеб клочки. Валентина Хлопкова.

• 2
• Читателей: 5 433 комментарии:

Вірш - згадка про літо, яке дуже швидко пройшло. Я восени шукаю шлях до літа. Валентина Хлопкова.

• 2
• Читателей: 3 195 комментарии:

Вірш про кульбаби. Кульбабок усмішки ласкаві нас зігрівають навесні. Усі галявини палають кульбабамиі ваблять очі. Привіт свій щирий посилають кульбаби-сонечка у світ. Немов ліхтарики яскраві в траві розкидані рясні.

• 4
• Читателей: 11 581 комментарии: