Школа поэзии Светланы Скорик

Кажуть люди...

      
 

Leo

Кажуть люди...

Можновладник – це мошновладник.

Народна думка.


В Україні важкувато оббрехати можновладця,
Навіть знаючи насправді недостатньо – хто ж він є?
Неймовірним це буває не тому, що всі бояться –
Часто-густо саме тою ця особа й постає!

У балачках так виходить – гад, грабує на дорозі,
Буцімто хабарник злісний, ще й людей калічив він!
І тюрма за ним сумує – дочекатися не в змозі,
Бо – «кришує хтось з верхівки ... чи якогось Пана син».

Теревені випадкові майже всі плетуть, як мажуть,
А походить вже на правду – безперечнішу якраз:
Всує плітку – прикру дуже, мимовільно люди скажуть,
Та в судах її оскаржить небезпечно напоказ...

Так – якщо правдивим чином честь і гідність захищати,
Можуть виплисти назовні (як обличчя не ховай)
Всі гріхи минулі разом: позивачу – йди за ґрати,
Стільки злочинів накоїв – заповзай, чорт забирай!
-----------------------------------------------------------------
Розпач охопив свідомість, смуток від таких «здобутків»,
Та журитися не варто – сподівання чималі
І пророчі, зореносні у значних, великих предків:
«...Буде Син, і буде Мати ... будуть Люди на землі».




3 Проголосовало
Избранное: гражданская поэзия
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Кажуть люди... - Гражданская лирика. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Кажуть люди... из рубрики Гражданская лирика : Вірші про можновладців. В Україні важкувато оббрехати можновладця: саме тою ця особа й постає! І тюрма за ним сумує, бо кришує хтось з верхівки чи якогось пана син. Leo. Проголосуйте за стихотворение: Кажуть люди...
Стихотворения из раздела Гражданская лирика:
  • Титри
    • Вірш про мови та титри у кінострічках. До фільму солов'їні приробили титри. Українська річ звичайна у сільській місцині. Користуються наразі суржиком. Leo.
  • "Коли в дитинствi..."
    • Вірш про минуле та сучасне наших країн. Вiдчай, розпач майже в кожнiй хатi. Все зруйновано i клято.
  • Майнула зіронька в мої долоні.
  • Тьму веков с сознания стряхнув
    • О тои, что люди должны жить как должно людям.
  • «Вітер – так собі проповідник...»
    • Вірш примарні мрії. Мрії прекрасні, але ж примарні, як воля для полонених. Навіщо ж ти задурив їм верхівки? Тепер не влаштовує їх власна домівка, подавай на блюдечку чудеса чужоземні, райські хащі,
Гражданская лирика
  • Светлана Скорик Автор offline 28-04-2016
Хорошо, Лев Янкелевич, особенно первые две строфы - великолепные афоризмы! Немного портит последняя строфа: "ЗДобутків - ПРедків", ну и облегченный вариант развязки (я имею в виду, без логической обоснованности перехода). Но всё равно понравилось.
  • Лео Автор offline 28-04-2016
Мало того, Светлана Ивановна, я ещё и ударное слово "чорт" поместил на безударное место! Убеждён, что многие читатели, обладая высокой техникой стихосложения, всё это успешно автоматически переиначат на свой лад, лишь бы содержание не слишком претило. Отсутствие "логической обоснованности перехода", на мой взгляд, перекликается с отсутствием какой-либо логики вообще в том, что сейчас происходит...
Спасибо, что уделили внимание этому "опусу".
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: