Великі Вчителі людства

Орій, Одін, Будда, Христос. Хто і навіщо?

Великі Вчителі Людства
Викладач Дніпропетровського національного університету В.Ю. Шевцов у своїй книзі «Слово» пов’язав кожну епоху в розвитку людства з приходом визначних пророків – вчителів, посланців богів. Приводжу його перелік пророків, основу їх вчення та винаходи передані людям.
Орій – волх, вождь, суддя, лікар. Навчив людей мистецтву лікування, вирощувати хліб, добувати воду з допомогою колодязів, винайшов колесо.
Одін – воїн, вождь, вчив військовому мистецтву: захисту, протиборству, гарту.
Будда – пробуджений і будитель. Виховання словом, гармонія слова, духу і природи, розумна віра щодо перебігу подій – спокій.
Ісус навчав власним прикладом.
Кожному пророку відповідала двохтисячолітня епоха в розвитку людства. Епоха Ісуса, символом якого спочатку була риба, потім почали використовувати також овна, це останні дві тисячі років розвитку людства. На зміну Рибам приходить епоха Водолія і ми всі добре відчуває цей перехідний період змін.
Будда сповістив про епоху Овна, Одін – Бик (Тілець); Орій-Арій – Близнюки..
Орій та Одін пророки міфічні, легендарні.
Щоб зрозуміти появу та вчення цих вчителів та пророків треба звернутися до їх прабатьківщини – Північного Причорномор’я – Надчорномор’я, лона матінки Землі та прабатьківщини індоєвропейських світлих, просвітлених народів – аріїв. Відкритий степ – ідеальне місце для світосприйняття: чітка межа землі та неба, людина в центрі круговиду, ноги на Землі, а голова сягає Неба, небо величне. відкрите. Ще якихось 10-7 тисяч років тому Чорне море було озером значно меншим ніж зараз, його північна межа проходила по рівню нинішнього Південного берега Криму, а від сьогоднішньої Одеси до моря було 130-150км. На місці Каркінітської затоки була велетенська річкова долина з русел Дунаю, Буга-Бога, Дніпра та Гіпакірісу (Каланчак-Великі Сірогози). На сході замість неіснуючого Азовського моря розкинулися плавні утворені Молочною (прадавнім руслом Дніпра), Доном та Кубанню. Передня Азія (сучасна Туреччина) з’єднувалася через Балкани з Європою, на той час холодною й мало заселеною, та Україною. Ці місця були ідеальними для зрошувального землеробства та тваринництва, надзвичайно багаті дичиною. Тут же знаходилася одна з найдавніших святинь світу Кам’яна Могила – ляпанка небесного Бика, виникнення якої дуже важко пояснити з точки зору сучасної геології. Прадавня пам’ять про той земний рай з Молочними ріками та морями зберігали десятки народів, що пройшли нашою землею, але поштиво відносилися до святинь своїх попередників.
12-6 тисяч років тому розтанув останній льодовик, рівень Середземного моря різко піднявся і його води хлинули через Босфор і Дарданелли – відбувся останній в історії людства Дарданів потоп. Всесвітній потоп затопив українську Атлантиду. Саме з його завершення в 5508 році до н.е. Візантія та літописи Русі вели відлік історії «від створення світу». А затоплені міста в Каркінітській затоці географи до 18 століття називали Некрополіс – Місто мертвих. Тоді ж у Туреччині загинуло й «комуністичне» місто Чатал Хююк.
З цим же періодом пов’язаний поступовий занепад Трипільської землеробської культури й поява таємничий аріїв – кочовиків з культом корови та коня. Гомер назвав кіммерійців – кін-арійців «молокоїдами, найсправедливішими із смертних». Як бик землероба здолав козла пастухів, так кінь здолав вола, але зберіг корову. Переможений козел став Азазелло – дияволом, а бик – Яхва – тільцем.
Звідси витоки найдавнішого вчення – ригвед, яке проспівали жерці Кам’яної могили і зберегли в далекій Індії брахмани (рахмани). Ріг-веди, рік-веди ми пов’язуємо з Орієм. Це вчення містить надзвичайно древні й глибокі знання про світобудову, які тільки зараз підтверджуються наукою.
Для нас важливим є той факт, що це вчення Орія було розраховане на брахманів – творців і хранителів духовності та мудрості. Брахман – друїд, жрець, волхв, вчитель, лікар, суддя й бард.
Наступний вчитель епохи Бика – Одін. Витоки його вчення з райської країни про яку співають скальди – нашого Олешшя. Вчення Одіна було вже розраховане на касту воїнів – раджанья, кшатріїв. У всіх світових цивілізаціях влада поступово переходить від мудреців – брахманів, які по визначенню були прив’язані до своїх святинь, століттями й тисячоліттями вели спостереження за сонцем та планетами, до воїнів, які в пошуках здобичі кочували й жили в шатрі – кшатріїв. При цьому вони старалися все-таки зберегти верховенство закону, права над силою.
Це й зараз збереглося на Заході – авторитет пап й незалежність церковної влади від світської: «Богу Богове, кесарю – кесареве». Збереглося й на Сході – повага до мудреців, аскетів, монахів в Індії, Китаї, Японії. І втрачено у Візантії та православ’ї, де церковна влада не просто підлягає, а є інструментом влади світської: «Всяка влада від Бога». Звідси традиційна й незрозуміла іншим народам неповага до освічених, грамотних людей, прошарку «гнилої» інтелігенції (насправді Ленін висловлювався значно грубіше). Причому цією хворобою хворіла й сама інтелігенція. Вона оспівувала й обожнювала блаженних, убогеньких, принижених та ображених, культ босяків та дна Горького, зеківська, блатна тематика в того ж Шукшина. Причому це не бажання підвести їх з колін, з дна, підняти, навчити їх як стати успішними. Ні! Не дай Боже. Зовсім навпаки, бажання самим «опроститися», піти в народ, постраждати тобто опуститися до їхнього рівня.
Витоки скандинавського епосу з Надчорномор’я, де скальди прибульців спілкувалися з місцевими відунами, жерцями, навчалися в них і зберегли пам’ять про райські місця.
Брахмани, які разом з воїнами попали в Пенджаб і звідси почали освоєння Індії, змогли зберегти в недоторканості вчення ригвед. В той же час нечисленні арійці намагалися зберегтися й вижити в оточенні значно численніших темношкірих дасью, до яких арійці відносили як місцеві коріння народи так і дравідів, які підкорили Індію кілька тисячоліть тому й, очевидно, прийшли з Центральної Азії, принесли високу культуру містобудування того ж Махенджо-Даро. Все це змушувало брахманів все більше замикатися в собі, зберігши чистоту вед, вони законсервували вчення, втратили рух і розвиток.
У всіх народів існує розподіл на три основні класи: духовенство, сюди ж відносили лікарів та вчителів; людей влади та зброї – шляхетну аристократію та творців матеріальних благ, а отже й платників податків, - селян та ремісників, з яких і виріс клас буржуазії, яка врешті й перехопила владу у звироднілої шляхти. Власне, вже пізній Платон доповнив ці три класи, четвертим – рабами.
Індійці теж виділили четверту варну – найманих робітників, батраків, виконавців «брудної роботи». Спочатку до неї відносили мирних тубільців, які йшли на службу до аріїв і без яких вони не могли обійтися. У слов’ян вони відомі як «наші погани» - чорні клобуки та інші неслов’янські й нехристиянські племена, які осідали на прикордонних землях, частково переходили до землеробства, в Сербії вони звалися граничарами. Всі ці різноплемінні бердники, берладники, черкеси врешті й створили феномен козацтва.
Якщо ми порівняємо карту Надчорномор’я періоду творення Вед з сучасною картою Індостану, ми побачимо разючу подібність. Виступ – тогочасний півострів Крим і, відповідно, півострів Індостан. На захід – Каркінітська затока з її Некрополісом і «Пагорб мертвих» на Інді – Мохенджо Даро. На сході – Ганг, це благодатна земля Бенгалії, що відповідає «болотам Меотиди» з Молочною, Доном та Кубанню, де до речі Геродот згадує індів. Звідси поклоніння перед коровою. Ми ж повернемося в Індію, де з’явився пробуджений – Будда, він змінив та розширив вчення вед, зробив його доступним для найбільш масової варни - творців матеріальних благ – вайшья. При цьому упор робиться на мораль, особистість і відповідно вчення втрачає частину своєї глибини та комічності.
Майже одночасно в Китаї виникає вчення Конфуція й Лао Цзи – про Дао – шлях даний, про неухильне виконання своїх обов’язків усіма від імператора, чиновника до селянина. В цих вченнях бога замінює культ предків, пошана до минулого. Своєрідна релігія без бога. І саме ця пошана й повага до минулого, предків зберегла цю найдавнішу цивілізацію та державу. Це вчення не для вибраних, а для всіх, просто вимоги для вищих більші, а не навпаки.
В Римі існував жорсткий розподіл на громадян, які користувалися численними пільгами та правами й геть не захищених чужинців – варварів та рабів. Громадяни пізнього Риму вважали принизливим займатися будь-якою фізичною роботою. А в пізні часи їх було лише в Римі до двохсот тисяч.
І тоді до принижених і скривджених, у яких не було жодних шансів вибитися в люди, прийшов Ісус Христос. Про його особисте життя майже нічого не відомо. Народження, диспут в Храмі і останні кілька тижнів активної діяльності. Звідси численні догадки про його мандри до мудреців Індії і навіть … до Кам’яної Могили.
Ісус прийшов до шудрів. А вони розуміють лише приклад, звідси повчання лише притчами, дії-чудеса. Варто згадати й Фому: «Не повірю, доки не вкладу пальці». Власне Ісус не стільки розповідає-розказує скільки показує, демонструє. Єдине цілісно викладене вчення – це Нагорна проповідь, про яку згадує лише учень Павла – апостола язичників лікар Лука. Виходить, що інші євангелісти про неї чи то не знали, чи не вважали за потрібне згадати.
Отже вчення Ісуса – це дія, приклад, в тому числі шлях на Голгофу й розп’яття. Врешті чудесне тілесне Воскресіння, і лише після цього в нього повірили і апостоли. Христос як ніхто інший продемонстрував Любов і подарував Надію, в першу чергу всім слабким і знедоленим.
Що й Кого чекати людству в епоху Водолія? Важко уявити більш протилежні цивілізації ніж древню китайську, з її культом предків і традиції, і зовсім юну американську – країну емігрантів. Центр протистояння, чи порозуміння зміщається з Атлантики до Тихого океану. В.Ю.Шевцов вважає що попередні цикли початкової чотирирічної школи – це підготовчі класи до виконання людством своєї Космічної місії.
Не забывайте делиться материалами в социальных сетях!
Свидетельство о публикации № 15376 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...


Орій, Одін, Будда, Христос. Хто і навіщо?
Краткое описание и ключевые слова для: Великі Вчителі людства

Проголосуйте за: Великі Вчителі людства


    Произведения по теме:
  • Моно- чи поліфонія?
  • Пошуки шляхів до розуміння Бога
  • Хто кого породив?
  • Віра, наука, філософія
  • Етюди оптимізму
  • «Безбожні» думки віруючої людини. Прискорило написання цього есе стаття С.І. Скорик про творчість В. Челишева та переписка з В.А. Жадько.
  • Осанна Вірі
  • Зі святом Вас, дорогі жінки. Віри, Надії, Любові, Мудрості.
  • Діалектика здоров’я
  • Продовжуємо розмову про здоровя та болячкі особисті і спільні, суспільні.
  • Варни, крізь час і простір
  • Роздуми про відчуття різними класами та верствами суспільства вічності та простору, їх відносини й сприйняття віри та релігії.
  • За мить до вічності
  • Роздуми про життя, час, вічність і останню мить перед смертю. Стрічка Мебіуса, безкінечність. Юрій Безух.
  • Лики Бога
  • Роздуми про те, що будь-яка щира творчість – це і є служіння Богу. Співтворчість. Творення нового. Юрій Безух.
  • Серце Бога
  • Філософська стаття про Всесвіт, про космос і людину, про серце і космічний Чумацький шлях. Юрій Безух.

  • Михаил Перченко Автор offline 9-09-2019
Познавтельно и основательно. Проглотил.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:


   
     
Великі Вчителі людства