Зірка Покрови

---

I спалахнула на небі зірка, cповіщаючи про народження Сина Божого! І була та зірка восьмиконечною, символом Матері Божої, символом врівноваженості і постійності в Природі; символом Матері-матерії – вічної основи і нескінченності життя!
У всі часи захисники Землі нашої молились і поклонялись Матері Божій, просили у Неї захисту і долі, будували в Її честь храми і називали їх храмами Пресвятої Богородиці, або Покрови. Свято Покрови належало до одного з трьох найбільших свят за своєю значимістю після Трійці, свято якої є святом Всевишнього і припадає на час літнього сонцестояння.
До ще двох свят, окрім Трійці і Покрови, належать Великдень (день народження Білобога, білого «крила» Творця Всесвіту, день весняного рівнодення, день закінчення царювання зими і ночі, день відродження життя) та Різдво (день народження – відродження сонячного бога Ра, день приходу в цей світ великих пророків людства).
Припадає свято Покрови на день осіннього рівнодення, на день, з якого починали домінувати ніч і холоднеча, на день сходження на «престол» Чорнобога, темного «крила» Творця світу нашого Сварога. Від цього дня до Великодня Покрова брала під свій захист усе живе, покриваючи і зберігаючи його до весни.
Чим же відрізняється восьмиконечна зірка від інших? І чому саме вона є символом Матері Божої; символом народження, відродження і збереження життя? Сутність трикутної зірки – в триєдності будови Бога, людини і самої природи; чотирикутної – в єдності чотирьох стихій (землі, вогню, води і повітря), чотирьох сторін світу і чотирьох координат простору-часу нашого світу; п’ятикутної – в символізмі життя і
біосфери у вигляді додатку до чотирьох стихій п’ятого елемента – дерева як символу п’ятипроменевої симетрії живого; шестикутної зірки, Зірки Велеса – як поєднання трисутніх світів Праві – «інформації» (блакитний колір) і Наві – «духу-енергії» (золотий колір), які на перетині утворюють «насіння життя» (зелений колір); семикутної – в семи «днях-періодах» творення світу Явленого.
Сутність восьмиконечної зірки найглибше відображена в «Книзі Перемін», написаної на санскриті, але яка збереглася до цього часу лише в Китаї (Іцзінь – китайська назва книги). Основою буття й еволюції Всесвіту в цій книзі виступають чоловіче і жіноче, або, що те ж саме, полярність всього сутнього, яка відображається в протиставленні тепла, дії, енергії, до пасивного, інертного, опору, холоду; як внутрішня
енергія з прагненням до розбудови життя при зовнішньому опору цій енергії.
Другою основою «Книги Перемін» є «триграми», як трисутність світів Праві і Наві, рушійною силою яких є три гуни – цигун (це гуни!). Поєднання двох триграм характеризує течію буття і її особливості: від центру знизу вгору; від внутрішнього колеса буття (перше коло триграм) до зовнішнього (друге коло триграм).
У залежності від послідовності ліній «чоловічого» і «жіночого» в триграмах вони утворюють вісім комбінацій, з яких чотири характеризують текучість, рухомість, енергію чотирьох стихій (землі, вогню, повітря і води), а чотири – їх завершеність, постійність, потенціальність (гора, блискавка-грім, водойма і вітер). Послідовність розташування гексограм в колообігу життя відповідає послідовності зміни етапів-стихій
розвитку життя від його народження («грому»-«вогню») і до його завершення («гора»), до переходу в стан «спокою-сну-небуття» (земля). Від проростання «насінини», кинутої в землю весною, і її розвитку у вигляді рослини – до визрівання насіння наступного циклу. В самому розташуванні триграм по колу можна бачити їх діаметрально протилежний зміст, як і відмінність семикутної та восьмикутної зірок. Якщо семикутна зірка – це сім періодів буття Всесвіту, то в восьмикутній додається восьмий – спокою, сну, небуття, завершеності і врівноваженості циклу. І в цьому відношенні показовим є написання цифри «8» як символу безмежності, безкінечності і врівноваженості.
Усього парних комбінацій триграм-шестиграм налічується 64, тому розрізняють малий цикл колообігу стихій – 8 років, і великий, рік Перемін, у 64 роки.
Малий цикл внутрішньої послідовності триграм отримав назву «мала колісниця» (в буддизмі – «хінаяна»), а цикл її повороту в зовнішній послідовності – «велика колісниця» («махаяна»). Якщо «мала колісниця» є внутрішнім «колесом» буття якого завгодно об’єкта (в тому числі і людини), то «велика колісниця» уособлює послідовність природних змін у відповідності до законів зовнішнього до нього світу. У цілому і «велика», і «мала колісниця», про які йде мова, не вичерпують множину «колес» у Всесвіті. За принципом будови Всесвіту, а саме за принципом «енергоінформаційної пари», велике його колесо (енергоінформаційний привід Всесвіту) крутить менші. А ті ще менші… І так від могутнього, всеосяжного, першопочаткового потоку енергії «ці» до її найменших струмочків у найменших частках матерії! А тому на зчепленнях більших і менших «колес» завжди діє ефект «махаяни» і «хінаяни». При цьому для допитливого ока не залишиться
непоміченою присутність у кожному «колесі» чотирьох періодів: чи це чотири пори року, чи чотири фази Місяця, чи чотири чверті якої завгодно хвилі.
Завершуючи розповідь про «Зірку Покрови», необхідно звернути увагу на сім кольорів райдуги життя і восьмий, чорний, що відповідає останньому періоду спокою і завершеності. Варто також зазначити, що якщо відома для даного періоду (триграми зовнішнього колеса) того чи іншого процесу внутрішня триграма, то уже відома і наступна внутрішня з можливими варіаціями по відношенню до даної триграми
зовнішнього колообігу життя. На цьому будується система передбачення розвитку подій у майбутньому при «гаданні» на «триграмах» і «гексограмах» «Книги Перемін». Що стосується безпосередньо «Зірки Покрови», то вона завжди була і буде етнічним космічним символом захисників і захисту України, символом Матері-Богородиці.

* * *

Стихій чотири! І чотири
Скрижалі запису стихій!
Порядок дій і якість міри –
Все на спіралі золотій!..

Все на межі: скрізь рух і спокій,
Початок на хвості кінця…
Покрова в колах крок за кроком
До повноти себе збира!

В великім колі МахаЯНи,
І в меншім Х-ІНЬаяни в нім,
Складуться дОЛі в гексограми,
В скарбницю «Книги Перемін»!

* * *

З яких ланів душа збирає гами?
П’ємо життя з яких криниць?
Буття невидимі триграми
В безмежжі кіл і колісниць…

Тече велика манвантара,
В ній манвантар малих роки:
Рід український, Патабраман,
Росте відколи і куди?

Що принесе нам махаяна
В малих колесах хінаян?
Складуться гами в гексограми,
І знову Рід засіє лан!..