Цеберко вівса

З нашої історії...

Секретар окружкому ЛКСМУ Опішанський, молодий хлопець у кавалерійській шинелі, напучував комсомольців перед відправкою у село:
-Ви там рішуче проводьте лінію партії… Смертельний бій куркулям та
Їхнім підспівувачам… Хліб повинен повністю бути зібраний… за планом… Дивіться… не розкисайте… Ви найпередовіша молодь у світі…
Невеличка юрба місцевих комсомольців жадібно слухала свого проводиря. Він встиг ще відслужити в лавах Червоної Армії і тому мав незаперечний авторитет.
-Добре… Виконаємо… Не розкиснемо… - безладно та з піднесенням
відреагувала юрба на заклики свого лідера.
-От і добре! - сказав Опішанський і з тим відпустив хлопців і дівчат.
Серед них знаходився молодий комсомолець, Петрик Одарченко, вчора якраз виповнився місяць, як він перебував у лавах комсомолії. І Петрик дуже тим пишався.
Він першим прийшов вранці до окружкому і тепер першим рушив від нього, озброєний напучуванням самого секретаря окружкому.
-Ти там не дуже, того, - казав йому вранці дід, відпускаючи улюбленого онука, у плавання високою міжнародною політикою, - не муч людей.
-Що ви, діду, - відмахувався онук, - щоб замайоріло у нас скрізь нове життя, треба всіх куркулів знищити. Он і сам товариш секретар Опішанський казали.
Дід тільки похитав головою:
-І куди це воно йде… Ці Опішанські споконвіку…
Але онук вже не чув діда. Він, зігнувшись під скаженим вітром, мерщій прямував до окружкому.
Петрика Одарченка призначили разом із двома комсомольцями, Василем Шульгою та Йосипом Побережним, перевіряти село Вишневе, що розташувалося в кілометрі біля містечка. Тому вони пішли туди пішки.
У Василя Шульги, високого худющого хлопця, зігнувся під вітром у три погибелі, був в руках пожмаканий папірець. Там синіли занесені туди прізвища куркулів.
Коли прийшли до села, Шульга довго вдивлявся у папірець, ворушив губами, намагаючись прочитати прізвища, збивався, і нарешті, зрадівши, виголосив:
-Ось… оцей… Гук…
Воно було у списку найменшим, усього три літери. Йосип Побережний, місцевий комсомолець, впевнено вивів їх на подвір’я Гуків, але заходити туди завагався:
-Ви… той… йдіть… а я отут…
Петрик штовхнув ворота, вони піддалися, першим увійшов у подвір’я і не повірив власним очам. Там було з десятеро підвод, на які колгоспники вантажили куркульське добро.
В центрі стояв розгублений хазяїн, Семен Гук, присадкуватий, чорнявий, з сивиною у волоссі, чоловік. Тримав шапку в руках і запитував людей:
-Та я ж усі податки… заплатив. Чого це ви?
Керував людьми опасистий голова сільради, бувший червоний партизан, Левко Здоровило. Він побачив прибулих і привітно замахав їм рукою:
-Бач, комсомольці, допомагайте…
І Петрик з Василем теж почали носити мішки із збіжжям. Коли робота закінчилася і підводи були навантажені, хлопці пристали. Важкувато, як на перший раз.
Десь за тином виднілася голова Йосипа. Василь плюнув у його сторону:
-Підкуркульник… доповім секретареві…
А Петрик пішов у хату напитися води. У світлиці сиділо все сімейство Гуків, душ із десять, не менше. Малі діти злякано дивилися на хлопця. Дружина Гука, Одарка, схлипувала:
-І як ми це зиму переживемо…
Петрик попросив води, ніхто йому не відповів, тільки якесь дівча схопилося з лавки і простягло Петрикові кухоль з водою. Петрик зустрівся із нею очима і почервонів, це була Катря Гук, на тих комсомольських зборах де його прийняли у комсомол, їй відмовили, бо, мовляв, з куркульської сім’ї. Пив, а вода стояла у горлі.
Коли забиралися з подвір’я, Василь Шульга виніс із хати цеберко вівса, хвальковито кинув:
-Заховали… але я знайшов…
Петрик зазирнув у цеберко, там жовтів овес. А їм, що, нічого не залишати? Як же так…
Він нахилився, взяв цеберко і попрямував до хати, не слухав, як позаду шипів Шульга:
-Ти диви… я доповім…
Поставив у світлиці цеберко на підлогу, сказав Катрі й іншим:
-Ось… - і пішов назад.
Друге прізвище Шульга вимовив теж з найменших:
-Микит-ра.
Але Петрик туди не пішов. Попрямував назад, додому. Хай як хотять, а він з ними ходити не буде.
27.08.2003р.

Свидетельство о публикации № 16168 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...

  • © shevchenko :
  • Рассказы
  • Читателей: 49
  • Комментариев: 0
  • 2018-12-26

З нашої історії...
Краткое описание и ключевые слова для: Цеберко вівса

Проголосуйте за: Цеберко вівса

(голосов:0) рейтинг: 0 из 100


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Цеберко вівса