Дух та матерія

      
 

Вище стелі не стрибнеш.
         Народна мудрість

А містика – містки,
Дороги в задзеркалля.

– Не пудріть нам мізки,
Чуже те зазіхання.
Тримаймося землі –
Міцне матеріальне!

– А як тоді жалі,
Зітхання і кохання?
А як тоді порив
До неба, до любові?
Той світ, що ти відкрив,
Існує лише в слові,
Чи в глибині душі,
У сні, чи осіянні.
Хай пута ті міцні –
Не все матеріальне!

Ні, не простий цей світ,
Що можна осягнути.
Комусь лиш борщ та хліб,
Хтось розриває пута
Буденного життя
І загляда за штори,
Минувши каяття,
Відчувши непокору.

Пустих банальних слів
Полишивши пустелі,
Він зміг, схотів, зумів,
Підскочив вище стелі.

Тож варто хоч зрідка
Підняти ту завісу,
Де зоряна судьба
Відважних лише кличе.

01.02.21
3 Проголосовало
Избранное: эзотерические стихи, стихи размышления
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!

Подборка стихотворений по теме Дух та матерія - Философско-религиозная лирика. Краткое описания стихотворения Дух та матерія из рубрики Философско-религиозная лирика : Вірш про матеріальне і духовне, про шлях до своєї мрії і зоряну судьбу. А містика – містки, дороги в задзеркалля. Хай пута ті міцні – не все матеріальне! Він зміг, схотів, зумів, підскочив вище стелі. Зоряна судьба відважних лише кличе. Хтось розриває пута буденного життя, відчувши непокору. Проголосуйте за стихотворение: Дух та матерія

Стихотворения из раздела Философско-религиозная лирика:
  • Дещо про вічне
  • Короткі вірші про вічність і сучасність, про віру й світло, про вибір і відповідальність за нього. Кожному дається по потребам – В землю або в Вічність перейти. Юрій Безух.
  • «Загорну свою душу в хмарини...»
  • Вірш про подорож души за межі світу та любов до рідної Землі. Відірвусь від землі непомітно, за світи неосяжні полину. І згадається рідна планета. Раїса Пепескул.
  • А що як?..
  • Вірш про сумніви в потойбічному, про сотворення творінь. А що, як по смерті – самісіньке небуття, і світ потойбічний – це вигадка диваків?
Философско-религиозная лирика

  • Светлана Жукова Автор offline 3-02-2021
О любви к жизни непросто писать...
Но ведь любовь?!
Спасибо!
Очень близко!
  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 3-02-2021
Любовь, добро, благо. То, что в нас и больше нас. Спасибо за понимание.
  • Светлана Скорик Автор offline 4-02-2021
Как хорошо Вы умеете подмечать! "Містика – містки", "То, что в нас и больше нас"...
Но самую последнюю не-рифму (заВіСу - КЛиЧе) я бы поправила, ведь ни одной согласной не совпадает.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: