Школа поэзии Светланы Скорик

Дух та матерія

      
 

Вище стелі не стрибнеш.
         Народна мудрість

А містика – містки,
Дороги в задзеркалля.

– Не пудріть нам мізки,
Чуже те зазіхання.
Тримаймося землі –
Міцне матеріальне!

– А як тоді жалі,
Зітхання і кохання?
А як тоді порив
До неба, до любові?
Той світ, що ти відкрив,
Існує лише в слові,
Чи в глибині душі,
У сні, чи осіянні.
Хай пута ті міцні –
Не все матеріальне!

Ні, не простий цей світ,
Що можна осягнути.
Комусь лиш борщ та хліб,
Хтось розриває пута
Буденного життя
І загляда за штори,
Минувши каяття,
Відчувши непокору.

Пустих банальних слів
Полишивши пустелі,
Він зміг, схотів, зумів,
Підскочив вище стелі.

Тож варто хоч зрідка
Підняти ту завісу,
Де зоряна судьба
Відважних лише кличе.

01.02.21


3 Проголосовало
Избранное: эзотерические стихи, стихи размышления
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Дух та матерія - Философско-религиозная лирика. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Дух та матерія из рубрики Философско-религиозная лирика : Вірш про матеріальне і духовне, про шлях до своєї мрії і зоряну судьбу. А містика – містки, дороги в задзеркалля. Хай пута ті міцні – не все матеріальне! Він зміг, схотів, зумів, підскочив вище стелі. Зоряна судьба відважних лише кличе. Хтось розриває пута буденного життя, відчувши непокору. Проголосуйте за стихотворение: Дух та матерія
Стихотворения из раздела Философско-религиозная лирика:
  • Квітневі тези
  • Що ж там в нірвані?
    • Вірш війна життя. Вірш про відношення до смерті. Мудрість тягне до межі, де життя над прірвою біжить. Смерті відважний солдат не боїться, якщо справжнім є він: і воїн, і лицар. А шудри, мов діти,
  • Хто може...
    • Вірш про потяг до неба, вірш про віру і надію. Хто бачить далі й вище хати, будує Всесвіту мости. Зір підійме до зірок, хто віру, мрію і надію наблизить зможе хоч на крок. Хто за сірим і буденним
  • Містика кола
    • Вірш про коло. Весь світ одне коло: сонце – коло, місяць – коло, золота обручка – коло. Ембріон скрутився колом. Вийде з маминого лона, головой проткнувши коло, немовля мале і кволе. Коло змінило
  • Кожен Бога вибирає по собі
    • Вірш мій Бог. Кожен Бога вибирає по собі. Мій – у небі та у серці, в світлім подиху весни. Людям проспіваю, розповім про високий, про чарівний Божий Дім. Часто бачив я фанатиків таких, для яких
Философско-религиозная лирика
  • Светлана Жукова Автор offline 3-02-2021
О любви к жизни непросто писать...
Но ведь любовь?!
Спасибо!
Очень близко!
  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 3-02-2021
Любовь, добро, благо. То, что в нас и больше нас. Спасибо за понимание.
  • Светлана Скорик Автор offline 4-02-2021
Как хорошо Вы умеете подмечать! "Містика – містки", "То, что в нас и больше нас"...
Но самую последнюю не-рифму (заВіСу - КЛиЧе) я бы поправила, ведь ни одной согласной не совпадает.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: