Що ж там в нірвані?

      
 

(з циклу «Опале листя», вірші 2014-2020)

* * *
Мудрість тягне до межі,
Де життя над прірвою біжить.

Здається, що кожен здригається смерті –
Тут все зрозуміло, це речі уперті.
Та іноді варто піднятися вище
І добре, що діється й жде, роздивиться.

Смерті відважний солдат не боїться,
Якщо справжнім є він: і воїн, і лицар.
В нього мов іскра – яскраве життя –
Стогону й роздумам місця нема.

А шудри, мов діти, живуть сьогоденням,
Їм ніколи думать – в них справи буденні.
Воно б якось день та ще ніч перебути,
Про смерть не бажають ні знати, ні чути.

А селянин так зріднився з землею,
Що її завжди вважає своєю.
Місце на ній він синам полишає,
Сам мов в колиску у землю лягає.

Брахман живе, як усі ми, у яві,
Та відчуває закони він праві,
Світ же уяви – і в праві, і в наві.

Він в безкінечності духом витає,
Тут він тілесність свою полишає,
Бо в безкінечності дух проживає,
Мрією в вищих світах він літає.

Вічність і час в нього міцно сплелися,
Навь там із яв’ю переплелися.
Глибше він наві, і вище він праві,
Є світ рахманний – Всесвіт уяви.

Той, хто для черева лише існує,
Так його пестить, лілеє, годує,
Добрий сніданок червам він готує,
Тому панічно боїться померти –
Там не дадуть йому жерти і жерти.

А гендлярі хитрі тремтять всі із жаху,
Бо знають свою лиш любиму «рубаху»,
Бо власну лиш шкуру кохають, цінують,
Хоч смерті бояться, та й в церкві махлюють.

Бахваляться ззовні, та душі тремтять,
Бо голі усі на Суді тим стоять.
Ніщо там хабар, і обман, і облуда,
Бо там непідкупні і праведні судді.

Отож, мій читальнику, як не крути,
А варто подумати, з ким нам іти,
Бо той, хто дорогу до Бога пізнає,
Свій шлях не загубить і не заблукає.

* * *
Зупинено час. Це хвилина чи Вічність?
Життя – хвилювання, і вірність, і ніжність,
Цікавість, неспокій, нестримні бажання
І вічне питання: - Так що ж там в нірвані?

Миттєвість і мить, що у вічність злилися,
І відчай і крик: - Ще не час, повернися!
У світі земному, у світі тривоги
Зворушливе слово приводить до Бога.

* * *
Остання миттєвість твоя особиста –
Це Віра й Надія, заховані в Вічність.

* * *
Життя іде, і поступово
Ми переходимо в слова,
У випадкові ті розмови,
Що ними пам’ять вщерть жива.


4 Проголосовало
Избранное: стихи о войне стихи о жизни и смерти мудрые мысли философская поэзия
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!

Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Що ж там в нірвані? - Философско-религиозная лирика. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Що ж там в нірвані? из рубрики Философско-религиозная лирика : Вірш війна життя. Вірш про відношення до смерті. Мудрість тягне до межі, де життя над прірвою біжить. Смерті відважний солдат не боїться, якщо справжнім є він: і воїн, і лицар. А шудри, мов діти, живуть сьогоденням. Їм ніколи думать – в них справи буденні. Про смерть не бажають ні знати, ні чути. Проголосуйте за стихотворение: Що ж там в нірвані?

Стихотворения из раздела Философско-религиозная лирика:
  • Поема кінця
  • Вірші про кінець життя, про його завершення, про смерть. На нашому сайті звичні вірші про завершення життя, його фінал як неминучість. Я ж хотів звернути увагу на закономірність і природність цього
  • А що як?..
  • Вірш про сумніви в потойбічному, про сотворення творінь. А що, як по смерті – самісіньке небуття, і світ потойбічний – це вигадка диваків?
  • Хвиля вічності
  • Вірш про природу різнобарв’я варн, а не закам’янілих каст, про різність відчуття часу брахманом і шудрою. Маленький ключик для розуміння великих і катастрофічних подій 20-го століття, і не лише...
Философско-религиозная лирика

  • Виталий Челышев Автор offline 26-03-2022
Гарно зустріти людину у процесі мислення та пошуку. Ми усі зараз у пошуку виходу. І наші слова, вони не порожні, як не порожній вакуум (не пам'ятаю, хто з видатних учених сказав, що вакуум є тільки в голові Паскаля; втім, вони обидва були високого польоту і мали право говорити один про одного все, що завгодно, у пошуках істини). Наші слова також сповнені енергією. Її, можливо, недостатньо, щоб спалахнув лiхтарик, але з надлишком, аби відігрівати серця.
  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 28-03-2022
Дякую, шановний п. Віталію за добрі слова. Більше тижня не було інтернету. Зате привів до порядку дещо зі старого.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: