Хто може...

      
 

Хто може високо піднятись,
Хто може високо зрости,
Хто бачить далі й вище хати,
Будує Всесвіту мости.

Завісу побуту підійме
І зір підійме до зірок,
Хто віру, мрію і надію
Наблизить зможе хоч на крок.

Той, хто за сірим і буденним
Побачить світло і життя,
Відкинувши дрібне й злиденне,
До неба й сонця він зліта.

7.04.21. Благовіщення


4 Проголосовало
Избранное: стихи украинских поэтов, философская поэзия
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!

Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Хто може... - Философско-религиозная лирика. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Хто може... из рубрики Философско-религиозная лирика : Вірш про потяг до неба, вірш про віру і надію. Хто бачить далі й вище хати, будує Всесвіту мости. Зір підійме до зірок, хто віру, мрію і надію наблизить зможе хоч на крок. Хто за сірим і буденним побачить світло і життя, до неба й сонця він зліта. Проголосуйте за стихотворение: Хто може...

Стихотворения из раздела Философско-религиозная лирика:
  • Мить та Вічність
  • Вірш про останні хвилини перед Вічністю, які, може, й є сама Вічність. Відзвук, відгук на вірш N.A.Talis "Мы с тобой уйдём однажды...". Остання хвилина. Це в Віру й Надію загорнута Вічність.
  • Дух та матерія
  • Вірш про матеріальне і духовне, про шлях до своєї мрії і зоряну судьбу. А містика – містки, дороги в задзеркалля. Хай пута ті міцні – не все матеріальне! Він зміг, схотів, зумів, підскочив вище
  • Дещо про вічне
  • Короткі вірші про вічність і сучасність, про віру й світло, про вибір і відповідальність за нього. Кожному дається по потребам – В землю або в Вічність перейти. Юрій Безух.
  • Сутінкове сум'яття
  • Вірш тримайся. Світ жорстокий і страшний, та триматись зумій. Сила зла і пітьма колобродять, але все минає, все йде, все проходить. Зло мине, наче сон, й світло тьму неодмінно поборе, бо є Юрій, а
  • "Летять із вирію лелеки..."
  • Вірш естафета життя. Це безкінечна ниточка життя, і приймуть естафету цю сини. Ніщо не зникне, не згине в небуття, вони із нами, доки ми живі. Це вічність, тут немає забуття.
Философско-религиозная лирика

  • Инга Рубцова Автор offline 8-04-2021
Як не просто людині в наш час побачити світло за сірими хмарами. Будемо жити і будувати мости Всесвіту. Вірш сподобався, дякую.
  • Виталий Иванович Шевченко Автор offline 8-04-2021
Мені теж сподобався. Дякую.
  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 8-04-2021
Мабуть тому ми й поети, що нам тісно на землі. Дякую за коментарі.
  • Станислав Фишель Автор offline 9-04-2021
Какой прекрасный возвышенно-философский стих, уважаемый Юрий Валентинович!
  • Светлана Скорик Автор offline 14-04-2021
Для меня это звучит как кредо и как завет будущим поколениям. И самой так хочется жить согласно этому мудрому призыву:

Завісу побуту підійме
І зір підійме до зірок,
Хто віру, мрію і надію
Наблизить зможе хоч на крок.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: