Автобиография запорожского писателя Виталия Ивановича Шевченко.
Історик, публіцист, краєзнавець, письменник. Народився 1 квітня 1939 року в смт. Крижопіль Вінницької області.
Вищу освіту отримав в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова (історичний факультет).
Після закінчення університету з 1967 року працював в різних школах Одеської та Запорізької областей. В 1970-1972 та 1980-1993 рр. працював в Державному історико-культурному заповіднику на острові Хортиця, спочатку на посаді наукового, а потім старшого наукового співробітника. В 1994-1998 рр. очолював відділ інформації Запорізького виконкому, пізніше працював науковим редактором в науково-редакційному відділі по підготовці серії книг «Реабілітовані історією». З 2008 року по 2015 рік працював в Міській раді ветеранів редактором випуску «Ветеран» в міській газеті «Запорозька Січ», де всебічно освітлювалось життя людей похилого віку. Всього вийшло 82 випуски.
Почав писати ще з часів навчання в університеті. Перший надрукований твір – гумореска «Мои раскопки» в університетській газеті «За наукові кадри» від 18 вересня 1964 року.
За цей час видав біля двадцяти збірок оповідань, та біля двадцяти книг по історії і краєзнавству. Член Конгресу літераторів України.
Дуже подобається писати новели. Новела – це малюнок словом. Нічого зайвого. Тільки слово, яке націлене на душу читача. І все. Відчув це, знаходячись під впливом таких світових майстрів новели, як Василь Стефаник, Хуліо Кортасар та Антон Павлович Чехов. У своєму доробку має вже біля 1000 новел.
Для талановитого київського кінорежисера Леоніда Анічкіна написав кілька кіносценаріїв, по яких він зняв чотири фільми: «Жива легенда століть» - про історію Хортиці; «Перехрестя одного роду», про родовід гетьмана Кирила Розумовського; «Анатема», про гетьмана Івана Мазепу; «Останній злет», про Богдана Хмельницького.
За гумористичні та сатиричні твори в 2001 році став лауреатом премії «Живий класик» київської газети «Веселі вісті».
Номінант Державної премії України імені Тараса Шевченка 1998 року за науково-популярний фільм «Анатема» про гетьмана України Івана Мазепу (Кіностудія «Київнаукфільм», 1993 р., режисер Л. Анічкін, оператор А. Солопай).
Займається вивченням родоводів видатних людей, пов’язаних своїм походженням з Україною. Ним опубліковані дослідження про А. Чехова, А. Ахматову, Арсенія й Андрія Тарковських, В. Стефаника, А. Пушкіна, М. Лермонтова, П. Чайковського, про батька знаменитих композиторів братів Майбород, українського поета-байкаря Олексу Запорізького та інших.
Довів у своїх дослідженнях «Розбита шибка (Спроба дослідження)», Альманах «Спокута», №1, Запоріжжя,1999р. та «Думки проти течії», Журнал «Всесвіт», № 3-4, 2015 р., що видатний український письменник і політичний діяч Микола Хвильовий був убитий а не покінчив життя самогубством.
З восьмого класу захопився грою у шахи. Грав багато за листуванням. Виконав норму кандидата у майстри, але з розвалом Радянського Союзу припинив грати, бо стало дуже дорого листуватися з партнерами.
Першу задачу склав ще в роки служби в Радянській Армії. А з 1981 року з легкої руки Леоніда Любашевського почав більш активніше займатися шаховою композицією.
З 1998 року по 2009 рік очолював обласну комісію з шахової композиції. Багатолітній ведучий шахового відділу газет «Индустриальное Запорожье» та «Запорозька Січ». Засновник та редактор журналу «Козацька шахівниця». Організатор та суддя багатьох запорізьких та всеукраїнських конкурсів. Вийшло у співавторстві п’ять книг з шахової композиції. З 1981 року надрукував більше як 1000 композицій. Біля 300 з них отримали різні відзнаки. Серед них біля 20 перших призів.
Найбільше подобається розділ кооперативного мату. Подобається взяти якусь дефектну схему і доводити її до кондиції. Тому, мабуть, має рекордну кількість співавторів – більше як 100!
09.09.2018 р.
Горжусь, что написал рассказ "Оля" - о девушке-инвалиде, после войны оставшейся без обеих ног.
