Муза В. Хлєбнікова

Марія СиняковаМуза В. Хлєбнікова художниця Марія Синякова. Про неї начисто забули. Відкрив її знову для світу Дмитро Горбачов, готуючи виставку українського авангарду. Коли він вперше побачив її, майже 80-річну, був вражений її красою, «з очима великої Богородиці». Саме в будинку сестер Синякових у Харкові і родився славетний напрямок в поезії – футуризм. У 2018 р. будинок Синякових було знесено. Виявилося, що він не значився в реєстрі пам’яток архітектури. Так Харків втратив ще один об’єкт культурної спадщини.





Марія Синякова, (1890-1984) /прожила 94 років!/ талановита художниця, вславилася в першу чергу своїми акварелями. В сім’і було п’ять сестер-красунь. Жили вони на хуторі Красна Поляна під Харковом. Одна з них стала дружиною поета Миколая Асєєва, інша – поета Григорія Пєтнікова, сама Марія – харківського художника Урєчина.
Марія згадує:
«Родилась и провела молодость среди роскошной природы, не тронутой уродством горола. Мой отец был Синюк. Причем говорил с украинским акцентом, а мама була русская и всегда его высмеивала – «гэ, шо».
Скольки себя помню, рисовала и занималась живописью.
Кто только не позировал мне! Наш дом постоянно посещали писатели и поэты: Хлєбніков, Пастернак, Асєєв, Каменський... Все были молодые, симпатичные. Хлебников сначала сопротивлялся позировать оголенным, говорил, что он не эфеб, но и он уступил.
В селе приклеилось к нам прозвище – «синяки-голяки». – Чому? Потому что одевались в короткое, не такое как у других.
Хлебников ввел это прозвище в одно из своих стихотворений, но заменил на «синголы» – комментатор потом написав учено, что речь идет о неведомом монгольском племени. Смешно. Ведь это о нас».
Вічно голодний, безпритульний В. Хлєбніков був зачарований теплим прийомом, затишком і трьома старшими чарівними сестрами. Особливо до вподоби йому припала Марія.
Хлєбніков присвятив сестрам кілька віршів. Поема «Сині окови» – від Синякових.
В творах Марії поєднувався вимисел і побут, мітичне і повсякденне. Вона створила ілюстрації до кримінального роману московського футуриста Олексія Кручених «Ванька-Каїн і Сонька-манікюрщица» (1926), який був родом з Херсону. В романі показано, як красуні-гурії напідпитку перетворюються на вульгарних дівок, а витончений трон Будди – на грубої бондарської роботи барило з сивухою. Одна з найбільш відомих її картин – «Вигнання з раю».
На згадку про своє недовге ідеалічне кохання навічно залишилися вірші В. Хлєбнікова, присвячені Марії Синяковій. Наводжу кілька уривків:

Вперед! Вперед! Ватаго!
Вперед! Вперед! Синголы!

Сегодня строгою боярыней Бориса Годунова
Проплыли вы как лебедь в озере.
Я не ожидал от вас иного
И забыл прочесть письмо зари.

И в сказку вечернего неба
Летели девичьи глаза.
И волосы темного хлеба
Волнуются, льются назад.

Зеленый плеск и переплеск
И в синий блеск
Весь мир исчез.

Своєю вельмі розкутою творчістю вона не вписалася в канони соцреалізму. Отож довелося скуштувати й висилку. Вже після смерті Сталіна жила в Москві на горищі напроти Нікітських воріт, яке переобладнала під квартиру.
Під час війни в евакуації жила в Єлабузі в одній квартирі з М. Цвєтаєвою. Вижила, хоч довелося вночі копати картоплю, щоб не померти з голоду.
Про неї начисто забули. Відкрив її знову для світу Дмитро Горбачов, готуючи виставку українського авангарду. Художниця довго на неї не могла приїхати, не вистачало грошей – 30 крб. на білет з Москви до Києва. Довелося продати одну картину своїй сестрі.
Коли Д. Горбачов вперше побачив її, майже 80-річну, був вражений її красою, «з очима великої Богородиці».
А ось що пише про спілкування з сестрами Синяковими польський літератор та мистецтвознавець Шимон Бойко:
«Та загадкова міміка означала, що Марія була присутня тут і водночас линула кудись далеко, до країни Лету. На горищі, над скромним столом, ширяв дух Красної Поляни. Вірші Хлєбнікова, що їх читала сестра Віра, чергувалися зі спогадами свідків, і це збуджувало уяву. Сестрам марився рідний дім в імлі минулих часів».

М. Синякова «Пікнік на траві» (1922)

М. Синякова. Пікнік на траві. 1922

Не забывайте делиться материалами в социальных сетях!
Свидетельство о публикации № 20014 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...


Стихи.Про
Марія СиняковаМуза В. Хлєбнікова художниця Марія Синякова. Про неї начисто забули. Відкрив її знову для світу Дмитро Горбачов, готуючи виставку українського авангарду. Коли він вперше побачив її, майже 80-річну, був вражений її красою, «з очима великої Богородиці». Саме в будинку сестер Синякових у Харкові і родився славетний напрямок в поезії – футуризм. У 2018 р. будинок Синякових було знесено. Виявилося, що він не значився в реєстрі пам’яток архітектури. Так Харків втратив ще один об’єкт культурної спадщини.
Краткое описание и ключевые слова для: Муза В. Хлєбнікова

Проголосуйте за: Муза В. Хлєбнікова


    Произведения по теме:
  • Людина з натовпу
  • Кілька слів про запорізького поета Леоніда Пономаренка. Коли я почав працювати в 1994 році у відділі інформації міськвиконкому, Леонід Пономаренко став до мене заходити з новими віршами.
  • "Любий друже..."
  • Лермонтовські зв’язки з Україною. Віталій Шевченко
  • Ще раз про "самогубство" поета
  • Ще раз про "самогубство" поета Володимира Маяковського. Кому це було вигідно? Віталій Шевченко.

  • Светлана Скорик Автор offline 7-07-2022
Даже такая краткая информация о необычайно красивой женщине, вошедшей в историю русской живописи и поэзии, но практически никому из современных читателей не знакомой, – это уже благо. Спасибо, Юрий Валентинович, благодаря Вам многие заинтересуются и начнут самостоятельно этот вопрос «копать».
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: